Як вважають українські геральдисти, корені символіки міста Берегово сягають XIII століття. Існує також вагоме припущення, що герб міста Лампертсас (Берегсас, Берегово), яким мiсто користується досі (золотий крокуючий лев на голубому фонi), мiг бути наданий галицьким князем Левом Даниловичем центру своїх володiнь на Закарпаттi. Також цей герб збігається з раннім гербом міста Львів.
І це дивина — адже згідно історичних джерел у XIII столітті часи землі Березького комітату належали до володінь руських (українських) зятів короля Угорщини Бейли ІV — спочатку Ростислава Михайловича, а потім Лева Даниловича. А останній був одружений на доньці угорського короля Констанці.
Саме правлінням Лева І Даниловича вперше датується використання печатки з історичним гербом Галицько-Волинської Русі — «руським левом». Найбільш вірогідно, що саме від династичного знаку князя — зображення лева, яке було характерним атрибутом печаток Лева Даниловича, і бере походження ранньогеральдичний герб Берегова.
Відомо, місто над річкою Верке було засноване ще у XI столітті саксонськими колоністами під назвою Лампертсас (Лумпрехтсас), а згодом одержало урядову назву Берегсас, у чеській період (1919-1938) трансформовану у Берегово.
У 1271 році угорський король Іштван V зробив Лампертсаз центром Березького комітату (до нього входили сучасні Воловецький, Свалявський, Мукачівський, Іршавський, Берегівський райони Закарпаття та східна частина Соболч-Сотмар-Березької області Угорщини).
За історичними джерелами, що зберігаються у державному архіві Будапешту, наприкінці XIII століття галицький князь Лев Данилович тимчасово став володарем Березького комітату і приєднав його до своїх володінь.
Лев І Данилович (народився між 1225 і 1229 — помер бл. 1301) — другий син короля Данила Романовича Галицького.
У 1247 р. (за іншими даними у 1251—1252) Лев Данилович для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з донькою угорського короля Бели IV — Констанцією. Вона померла трохи раніше від свого чоловіка. Довколо цього шлюбу, особи самої княгині, кількості та долі їхніх дітей також багато легенд і суперечок істориків. Однак відомо, що цей шлюб був вдалим дипломатичним альянсом, що закінчив довгий період галицько-угорської конфронтації.
Сам Лев Данилович з юних літ брав участь у військових акціях батька. В 1252 р. допомагав йому воювати з монголо-татарськими ордами. Після смерті батька (1264) успадкував Перемишльське князівство і Галицьку землю зі Львовом (місто засноване і назване на честь Лева Даниловича), спорудивши тут Високий замок, Низький замок, Княжий палац. У 1272 р. переніс столицю Галицько-Волинської держави до Львова.
Близько 1280 року приєднав до Галицько-Волинського князівства частину Закарпаття з містами Мукачево та Берегово.
Ось що пише про цей період історик Леонтій Войтович:
"У 1281 р. Лев Данилович здiйснив похiд у сусiдню жупу Угочу аж до Вишкова, з чого можна припустити, що князь мав уже територiї за Карпатами. У 1283 та 1285 рр. зустрiчаються звiстки про походи Льва Даниловича в Ужанську жупу (вдруге – з татарами). I, нарештi, в документi 1299 р. наджупан березький Григорiй названий “урядником Льва князя руського” (Nos Gregorius comes de Beregh offi cialis Leu ducis Ruthenorum et quotuor iudices nobіlium de eodem damus pro memoria). Пiд 1307 р. цей достойник згаданий вдруге. Зрозуміло, що наджупан Григорій (а не Георгій) не міг ототожнюватися з князем Юрієм Львовичем, як це припускає С. Федака.
Отже, ймовірно, приблизно з 1280 р. частина Закарпаття, разом із Березькою жупою та іншими володiннями, були пiд управлінням Галицької держави. Герб міста Ломпертсас (Берегово), яке з 1271 р. було центром жупи Берег, спiвпадає з раннiм гербом Львова. Князь Лев Данилович мiг надати цей герб центру своїх володiнь у Закарпаттi."
На блакитному тлі герба малювався золотий лев, угорі мав шестикутну зірку та півмісяць - емблеми, властиві традиційній міській геральдиці Угорського королівства. Цей герб місто вживало без змін протягом XIV-XVII століть. Відомі його печатки XIV та XV століть, на яких зображення лева супроводжувалося написом: "S. hospitum de Luprechtzaz" або "S. hospitum de Lompertzaza".
Згодом, у XIX столітті, австрійський уряд затвердив новий варіант герба міста, вилучивши з нього зображення зірки та півмісяця. Отже, таким чином наблизив його до першоджерела - княжого знаку доби Галицько-Волинської держави. Ще раз цей герб дістав підтвердження у 1902 році.
Саме тоді Міністерство внутрішніх справ Королівства Угорщини (як коронного краю Австро-Угорської імперії) офіційно підтвердила герб і гербову печатку міста Берегова (Берегсасу) з такою символікою: на блакитному щиті, на зеленій землі, - обернений в лівий геральдичний бік золотий лев, справа від якого - срібний півмісяць, а зліва - золота шестикутна зірка. На печатці герб супроводжував угорський напис: "BEREG VARMEGYE. BEREGSZASZ REND. TAN. VAROS. 1902".
На думку сучасних українських геральдистів, старовинний герб Берегова - один з нечисленних, але характерних прикладів використання у міській емблемі мотивів давньої символіки княжої України-Русі. Саме цей зміст герба підкреслює і його кольорова блакитно-золота гама, властива національним традиціям геральдики України.
Що ж це - цікава гіпотеза або історичний факт?
Beregovo.Today