Жителі села Красна Тячівського району, а це більше двох тисяч мешканців, відтепер можуть не боятися такої природної стихії як паводок. Особливо двадцять сімей, які проживають поблизу річки Красношурка, де найбільший ризик підтоплення. Адже група енергетичних компаній «РЕНЕР», яка займається будівництвом об’єктів відновлювальної енергетики в Закарпатській області (будує міні гідро- і сонячні електростанції) всього за три місяці зробила укріплення берегів річки, побудувавши сучасну берегозахисну споруду-дамбу, яка на практиці вже продемонструвала свою надійність.
«Берегоукріпна споруда - дамба - була збудована в селі Красна групою енергетичних компаній «РЕНЕР» з ініціативи генерального директора групи енергетичних компаній Сергія Васильовича Ковача. Ми відгукнулися на прохання жителів села Красна і збудували її буквально за три місяці, -- розповідає Юрій Сас, керівник департаменту по зв’язках з громадськістю групи енергетичних компаній РЕНЕР. -- Природа вже випробувала дамбу – цієї зими під час паводку споруда вистояла. Вода була практично на рівні дамби. І, якби її не було, наслідки для села були б руйнівними. Але завдяки дамбі наслідків вдалось уникнути».
Берегоукріплення річки Красношурки в селі -- загальною протяжністю по 150 метрів з кожного берега, що надійно буде захищати село від можливих стихійних всяких вад. «По розрахунках максимальний підйом річки в даному місці становить три метра. Такий паводок може бути раз в сто років, -- пояснює Юрій Королишин, заступник директора з питань будівництва групи енергетичних компаній «РЕНЕР». -- На цю відмітку ми і вийшли по проекту. Було зроблено укосне кріплення кам’яного типу. Працювали місцеві жителі, ми допомогли з технікою».
Керівництво села зазначає - укріплення берегів річки було необхідне для життя селян. Адже повені в селі траплялись часто. Це призвело до того, що паводками які відбувалися, ще до будівництва електростанції було майже повністю зруйновано береги. Постраждала навіть і центральна вулиця села Красна.
Марія Носа, Краснянський сільський голова, каже: «Виникла негайна потреба укріпити цей берег і тому мешканці звернулися до групи енергетичних компаній, щоб вони допомогли нам в облаштуванні цієї дамби. Оскільки група енергетичних компаній давно вже співпрацює і проводить роботу в нашому селі, вони відразу відгукнулися. Було розроблено проект повністю профінансовано з їхньої ініціативи – групи енергетичних компаній «РЕНЕР». Зроблено дуже красиву дамбу. За що краснянці дуже вдячні».
Держава не фінансує протипаводкову програму вже більше п’яти років. А в попередні роки, коли паводки були частими і сильними, люди тут потерпали від значних збитків внаслідок руйнування власного житла та іншого майна.
«Це приклад дуже хороший тому, що це кошти приватної компанії. Не держави або місцевого бюджету. Вони прийшли не тільки заробляти кошти, але й вкладати: роблять інвестиційні проекти, і садочки в Лопуховому, і дороги і лінії електропередач, -- коментує Василь Каганець, голова районної ради.-- Це дуже важливо для нашого гірського краю. Це хороша частка до скудного бюджету, який мають верховинські села».
На урочистостях, присвячених закінченню будівництва та офіційному відкриттю берегоукріпної споруди, зібрались мешканці та керівництво села і району, представники Тячівського МУВГ БУВР р. Тиси та керівники підприємств села, а також представники групи «РЕНЕР». Перед усіма виступили учні Краснянської школи. Співпраця з групою енергетичних компаній «РЕНЕР» у школярів вже склалась давно. За словами Марії Сойми, директора, «РЕНЕР» постійно надає спонсорську допомогу та залучає дітей до корисних екологічних акцій, зокрема, зариблення річки Красношурка.
Вже на початку травня представники енергетичної компанії «РЕНЕР» планують розпочати щорічну традиційну акцію зариблення річок Закарпаття мальком струмкової форелі. Цьогоріч передбачено запустити більше 60-ти тисяч штук малька цього виду в річки у Перечинському, Рахівському та Тячівському районах. В селі Красна буде випущено 10 тисяч, до акції, як зазвичай , будуть долучені учні Краснянької ЗОШ. Аби з дитинства виховати у них повагу та любов до природи власного краю.
Тиса-1