Значна економія коштів, збереження природи, зменшення тарифу на оплату для населення за утилізацію сміття (за умови рентабельності), будівництво в майбутньому сміттєпереробного заводу, а отже і створення додаткових робочих місць — це лише декілька плюсів, які можуть стати реальністю завдяки встановленню у дворах міста контейнерів для роздільного сортування сміття.

Безперечно, що одним з найвагоміших результатів запровадження роздільного сортування сміття, звісно не беручи до уваги явних економічно доцільних переваг, є тотальна зміна свідомості мешканців.

Так, це потребує багато часу, але колись починати потрібно. Якщо порівняти такі держави, як Німеччина та Японія, то вже можна робити якісь висновки. Наприклад в Німеччині сміття сортують в більшості випадків на 5 різних типів, а японці, в залежності від префектури доходять і до 34 (!) різноманітних контейнерів.

Сортувати сміття — справа дуже клопітка, але і дуже корисна. І якщо підійти до цього відповідально, починати вчити цьому з дошкільних навчальних закладів, то дуже скоро ми побачимо результат. Це повинно стати нормою нашого життя, тоді можна буде говорити про особистий вклад кожної людини у збереження навколишнього середовища.

Довідково:
• З тонни сміття можна отримати 170 кг біогазу, 210 кг компосту, 300 кг макулатури, скла, тканини, деревини та пластмас.

• Не сортуючи сміття і ховаючи його на полігонах, економіка України щорічно втрачає 3,3 млн. тонн макулатури, 550 тис. т металів, 600 тис. тонн полімерів, 770 тис. тонн скла, 550 тис. т текстилю.

• Папір на звалищі розкладається протягом 2—10 років, консервні банки — майже 100 років, поліетиленові матеріали — 200, пластмаса і ПЕТ-пляшки — 500, а скло — майже 1000 років.

• 14,9% відходів становлять папір та картон, 6,5% — пластик і поліетилен, 8,5% — скло, 3,4% — метил, 46,7% — харчові відходи, і тільки 20,1% відходів не придатні для переробки.

• З ПЕТ-пляшок як вторсировини можна виготовити пластмасові труби, люки, ящики, шифер, крісла для дач і відкритих терас; із макулатури — газети, книжки, журнали; з битого скла — нові пляшки; з жерстяних банок — дроти; харчові відходи, опале листя, обрізки деревини можна використовувати для виробництва компосту або біогазу.

uzhinform.com