Замок - кам’яна фортеця з двома кутовими вежами, зведену бароном Перені в ХІVст. Товщина стін твердині – 1 м.
{g}
Пізніше фортецю удосконалювали графи Телегді. А серед її наступних її володарів були Ракоці, зокрема, княгиня Ілона Зріні, її син – трансільванський князь Ференц ІІ Ракоці та графи Шенборни. Чинадієві – це старе слов’янське поселення, відоме ще з 1214 р., але під угорською назвою «Сент Міклош» (Святий Миколай). Назва ця в документах зберігалася аж до 1944 р.
Відомо, що 1264 р.і, король Іштван V подарував цей маєток магістру Аладару, уповноваженому у справах до Галицького князівства. Чинадіївський замок за століття багато чого пережив. В 1657 р. під час подій так званого шведського «Потопу» загони польського графа Любомирського, які ворогували з трансільванським князем Дьордем ІІ Ракоці, сильно пошкодили цю фортецю. Однак, незабаром її відбудували, але з тих пір як оборонна споруда вона починає втрачати значення. Пов’язаний цей замок з лідером антигабсбурзького повстання легендарним Ференцем ІІ Ракоці.
В червні 1703 р. цей князь зупинявся тут для відпочинку та для перегрупування військ після поразки у битві під Мукачево.
{g}
Пізніше, до своєї еміграції він ще кілька разів приїжджав сюди. А в 1708 р. Чинадіївська фортеця прихистила сім’ї знаті, що підтримувала антигабсбурзьке повстання. 1728 р. імператор Карл VІ передає ці та інші землі біля Мукачева сімейству Шенборнів. Серед них і Чінадійово зі своїм замком. Вже в 1734 р. оборонну споруду перебудовують і вона стає схожа більше на палац. В 1839 р. під керівництвом архітектора Германа Ігнація відбувається остання значна перебудова замк.
Зокрема, під час неї в одній із стін споруди було знайдено замурований людський скелет. За найпоширенішою версією, в Середні віки існував звичай , за яким після постання замку треба замурувати в його стіни живу людину, що нібито покращить захист фортеці. Під час Другої Світової війни німці тут облаштували в’язницю. А з приходом Радянського Союзу у 1944 р. замок став місцем зборів сільради. Пізніше тут розташовувалося управляння місцевим лісовим господарством, військова частина та склад автобази. Не дивно, що замок залишався у досить поганому стані та його треба було рятувати, – інформує
“we.org.ua“.В 2001 р. замок віддали у концесію художнику Йосипу Бартошу, який разом з небайдужими врятував цю пам’ятку. На даний момент вже відреставровано інтер’єр першого замкового поверху , який має 6 кімнат та велику залу.
Нині тут розміщуються експозиції скіфської та кельтської культури та портрети всіх володарів твердині. Другий поверх також має 6 кімнат, велику залу та довгий коридор. Цікавий замок кількома «таємними переходами» (подвійними стінами), які відвідувачі можуть побачити на власні очі. З Чинадіївським замком пов’язані різні легенди, зокрема, одна з найвідоміших – це історія кохання. Як відомо в 1670 р. дружина Ференца Ракоці, княгиня Ілона Зріні стала власником замку. Саме в цій твердині ця відома жінка Закарпаття зустріла та покохала угорського графа Імре Текелі, який був одним з ватажків чергового антигабсбурзького повстання. Ілоні було вже 39, а Імре – 26, і не дивлячись на це та інші перестороги, вона вирішила залишатися з коханим, а купатися в розкоші та багатстві. Розказують, що цей замок поєднує серця. І тут вже пройшла не одна весільна процесія.
Йозеф Бартош саме в замку взяв шлюб зі своєю дружиною Тетяною. Тому не дивно, що це місце ще називають «Замком Любові», «Замком Кохання».