“Акція , в принципі, цікава і вона дає читачам можливість подивитися на письменників, а письменникам безпосередньо на читачів, тобто поспілкуватися із тими, з ким вони не знайомі. Єдине що варто було б робити якусь промоцію, щоб був загальний цей список на всі два тижні, хто коли. А так ніколи не знаєш, коли прийдеш, то і не можеш повідомити читачів потенційних”, - поскаржився історик.

Сергій Федака розповів, що на останній момент видав приблизно 20, а то і більше книг.

“Якщо говорити у відсотковому відношенні, то маю більше по історії наукових видань. Художніх книжок у мене 7. А так десь 15 з історії України, історії Закарпаття, краєзнавчих. Тому і того і того є”, - розповів професор.

Однак визначити улюблену книгу таки не зміг.

“Це як діти. Кожна по-своєму дорога, кожна по-своєму цікава. І кожна десь зі своїми втратами і жертвами пов'язана тому ясно що одну не можна вибрати. Ну найбільше, напевно, поки оця “Історія України” на понад 800 сторінок. Вона досить тяжко йшла до читача. Ну але кожна десь по своєму цікава і має власну історію”, - розповів письменник.

До слова, продовження історії Сергій Федака поки не планує писати, але можливості такої не заперечує.

Щодо різноманіття свого творчого доробку, то тут письменник назвав себе швидше істориком, науковцем, а вже потім автором художніх творів.

“Немало істориків писало художню літературу і немало літераторів зверталося до історії. Тому це більш-мешн природне десь таке поєднання. Не є для мене художня література відпочинком, це швидше переключення на трохи інший регістр, але тим не менше у художній літературі шукаєш приблизно те саме, що і в історичній, але там більше науковими, а тут методами художнього пізнання. Те саме, тільки іншими методами”, - пояснив Сергій Федака.

Насамкінець він додав, що має безліч планів та декілька незавершених праць, робота над якими ведеться постійно.

А от від Миколая історик попросив би лише міцних нервів, аби справлятися зі всіма життєвими перипетіями.