Під час третього дня конференції підписали меморандум про співпрацю юридичного факультету УжНУ з японським університетом Васада.

Під час церемонії підписання меморандуму були присутні ректор УжНУ Володимир Смоланка, проректор Мирослава Лендьел, декан юридичного факультету Ярослав Лазур, доктор юридичних наук Михайло Савчин, декан факультету права університету Васада Йошіке Курумісава та професор будапештського вишу Варга Цабо.

У меморандумі йдеться про освітню й наукову співпрацю, у тому числі й серію онлайн-лекцій від науковців японського вишу. Також юридичний факультет планує взяти участь у важливих ґрантових проектах, зокрема – розвивати дослідження з компаративістики.

«Оскільки право глобалізується, зникають відмінності у правових системах, то досвід зарубіжних правовідносин може стати хорошим поштовхом для розвитку юридичної освіти на Закарпатті. У системі нашої освіти важливу роль відіграє порівняльне правознавство, чому сприяє і географічне становище краю, і той науковий потенціал, який сьогодні має юридичний факультет.

Якщо раніше наші наукові контакти обмежувалися ближнім зарубіжжям – Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Польщею, то сьогодні маємо співпрацю з Австрією і Японією, а наукові конференції переходять із кількісного виміру, регіонального – у якісний», – зауважив декан юридичного факультету Ярослав Лазур.

Міжнародна наукова конференція пройшла під егідою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Української асоціації порівняльного правознавства та УжНУ. Наш виш був представлений новоствореним структурним підрозділом – Науково-дослідним інститутом порівняльного публічного права та міжнародного права, який очолює доктор юридичних наук, радник Голови Конституційного Суду України (2008–2010 рр.) Михайло Савчин. Саме він модерував пленарне засідання, яке тривало першого дня конференції.

З вітальним словом під час відкриття виступив декан юридичного факультету УжНУ Ярослав Лазур. Від імені ректора УжНУ учасників привітав проректор Олександр Рогач. «Проблематика конференції близька УжНУ. Ми створили Навчально-науковий інститут, який займатиметься і проблемами порівняльного правознавства. Тому дискусія і конференція будуть логічним підсумком багаторічної праці, яка проводиться в УжНУ з дослідження цих проблем», – зазначив проректор.

Закарпаття дає компаративістиці новий поштовх, вважає старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Олексій Кресін. Науковець називає наш край компаративістським за своєю сутністю, бо складається з низки релігійних громад, спроможних на мирне співіснування, як це повинно бути й в інших регіонах України.

«Мені дуже приємно, що ми нарешті зібралися на Закарпатті, бо імена закарпатців-компаративістів відомі далеко за межами краю. В УжНУ видається журнал «Порівняльно-аналітичне право». Тепер новий поштовх – створюється Науково-дослідний інститут порівняльного права», – зауважив Олексій Кресін. Також він подарував УжНУ кілька книг з юридичної тематики.

Декан факультету права університету Васада Йошіке Курумісава знайомий з професором Олексієм Кресіним, на запрошення якого і брав участь у конференції. Гість із Японії представив на конференції доповідь про порівняльне право з погляду універсальності та змісту права. Пан Курумісава має свої ідеї щодо розвитку України, оскільки це одна з держав, яка стала незалежною після розпаду Радянського Союзу. Він пропонує використати порівняльне право і скористатися юридичною допомогою європейських країн, створити в Україні ринкову систему у поєднанні з відповідними юридичними процесами. Законодавство потрібно поєднувати з соціологією: слід знати, як закон сприймається суспільством.

На конференцію приїхав і ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. Наголошує, що перебування на Закарпатті – зажди приємність для нього: і професійна, і особиста. «Цілком логічно і правильно, що саме в УжНУ на юридичному факультеті відбувається Міжнародна конференція, присвячена проблемам порівняльного правознавства. Це те, що сьогодні вирізняє закарпатську правову школу серед інших шкіл України, оскільки саме тут порівняльний компонент правознавства розвинутий більше, ніж будь-де.

Коли ми дістали запрошення на участь у цій конференції, то радо відгукнулися на цю подію, знаючи, що зустрінемо тут науковців європейських країн, візьмемо участь в обговоренні важливих проблем верховенства права», – розповів Микола Оніщук. На конференції він виступив із доповіддю, присвяченою проблемам реформування системи правосуддя в контексті європейських стандартів.

«На конференцію приїхали фанати компаративістського руху, вчені зі світовим ім’ям. Ця конференція проводиться щоразу в іншому місті, в Ужгороді – вперше. Під час конференції розглянули взаємодію українського права з міжнародним, які правові інститути придатні для українського ґрунту, а які ні, судоустрій, забезпечення права на справедливий суд, національні особливості правової системи. Культурний уклад теж зумовлює правові норми», – підсумував роботу двох днів модератор засідань Михайло Савчин.

«Закарпаття – це і є порівняння: у релігійному, культурному, правовому аспектах. Спочатку було порівняння, потім – право. Завдання компаративістики – зробити людей щасливими», – зауважив у вітальному слові завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Юрій Бисага.

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія» Євген Харитонов разом зі своєю дружиною, завідувачем кафедри права інтелектуальної власності і компаративного права Оленою Харитоновою досить часто приїжджають до УжНУ на наукові заходи. Під час конференції виступили зі спільною доповіддю про право ЄС. Пані Олена порівнює право власності у різних правових системах. Нині відбувається зближення між країнами, тому узгодження різних норма відбувається на наднаціональному рівні, зазначила науковець.

Юридичну літературу УжНУ подарував і доктор юридичних наук, доцент, шеф-редактор газети «Юридичний вісник України» Віктор Ковальський. Він переконаний, що будь-які заходи повинні мати ідею, науковці мають критично осмислювати процеси, які тривають у державі. Сьогодні українські науковці розвивають зв’язки і з російськими колегами, тому такі конференції важливі, до того ж вони організовані у такий складний період.

Після двох днів плідних наукових дискусій учасники Міжнародної наукової конференції «Сучасні проблеми порівняльного правознавства» мали змогу й відпочити на Закарпатті під час екскурсій до Ужгородського замку, палацу Шенборна, а також Мукачівського замку.