19-21 червня в Ужгороді проходить науково - освітній проект для фахівців – Школа клінічних нейронаук «Карпатські читання». У рамках події відбулася прес-конференція головних організаторів та поважних учасників цьогорічних «Карпатських читань».
Вже 8 років поспіль неврологи та нейрохірурги із майже всіх регіонів України, які не втомилися шукати відповіді на актуальніші питання сучасної неврологічної науки і бажають професійного спілкування, збираються в Ужгороді на неврологічні зустрічі «без краваток». Школа клінічних нейронаук «Карпатські читання» - одна з найцікавіших і важливих медичних подій Західного регіону. Кожний рік в рамках заходу проводяться тематичні засідання: школа доказової медицини, школа реабілітації, школа об’єктивної неврології, фахові освітні лекторії та наукові семінари. Мультидисциплінарні та міждисциплінарні формати збагачують професійний досвід фахівців і відповідають сучасним європейським принципам безперервної фахової медичної освіти.
Низку заходів проводить цими днями Українська асоціація боротьби з інсультом разом з Ужгородський національним університетом та Закарпатським обласним центром неврології та нейрохірургії в рамках освітньої програми «Стоп - інсульт».
Микола Поліщук, професор, голова Української асоціації боротьби з інсультом, зав. кафедрою нейрохірургії Національної академії післядипломної освіти розповів, що «Карпатські читання» збираються восьмий рік поспіль. «З кожним роком ми розширюємо свої можливості, - каже Микола Поліщук. – Наша Асоціація єдина, що об’єднує лікарів різних профілів, широку громадськість, медичні спільноти та передбачає освіту пацієнтів. «Карпатські читання» щорічно проводяться наприкінці весни - початку літа і збирають велику аудиторію. Тут обговорюються новітні технології у медицині, неврології, стандарти, протоколи, яку допомогу слід надавати при тих чи інших захворюваннях». За словами професора, на «Карпатських читаннях» будуть розглядатися питання інсультів, а також питання, які наразі надзвичайно актуальні для України - вогнепальні поранення голови і спинного мозку.
Ініціатором проведення «Карпатських читань» вісім років тому був професор Володимир Смоланка, щороку захід успішно проводиться і збирає фахівців з усієї України.
Володимир Смоланка, професор, ректор УжНу зазначив, що вперше «Карпатські читання» проводяться в УжНУ, в закладі, одним з основних напрямів діяльності якого є освітня діяльність. «Упродовж кількох днів передбачено різні форми роботи: пленарні сесії, цілий ряд Шкіл, передбачена панельна дискусія експертів, де ми обмінюємося своїми думками, тренінги-семінари для практикуючих лікарів, - каже Володимир Смоланка. - Захід охоплює і теоретичні, і практичні питання. Як правило на «Карпатських читаннях» ми виносимо проблему інсульту, передінсультних станів та інших питань неврології».
Марина Гуляєва, директор Української асоціації боротьби з інсультом зауважила, що у ці дні буде представлено велику кількість медичної літератури, багато фахових видань стосовно уніфікованих протоколів лікування, клінічних настанов з питань лікування інсульту тощо. Це дасть змогу лікарям зробити для себе запаси необхідної літератури. «У рамках «Карпатських читань» ми проводимо і заходи для пересічних громадян. Зокрема акцію «Виміряй свій тиск - скажи інсульту «Ні!». Ця акція стартує з Ужгорода, і закінчиться у Києві у листопаді. Коли ми почали проводити такі акції, звернули увагу на чиновників, щоб показати, що проблема повинна бентежити не тільки пересічних українців. Тому акція по вимірюванню тиску пройде і в Закарпатській ОДА».
Тамара Міщенко, професор, головний спеціаліст МОЗ України з питань неврології зауважила, що неврологія - це одна з найбільших проблем українців. «11% українців за офіційними даними, а насправді більше 20% мають різні форми неврологічних захворювань, - каже Тамара Міщенко. – Щороку близько 2,5 тис. українців вперше захворюють на інсульт. На «Карпатських читаннях» будуть розглядатися питання сучасного надання допомоги при мозковому інсульті, дименсії (коли людина втрачає пам'ять), будуть обговорюватися, питання хвороби Паркінсона, розсіяного склерозу тощо. Важливо те, що це буде освітня програма, а не просто лекції».
Експерти також наголошували, що в Україні за роки втрачено профілактичну складову у лікуванні неврологічних хвороб, а українці повинні більш ретельніше ставитися до свого здоров’я і зважати на спосіб життя. Високий артеріальний тиск - це вже привід для обстеження, а не нехтування, що може призвести до інсульту. Тільки 10-20% хворих після інсульту відновлюються , решта залишаються інвалідами. Якщо порівнювати показники в Україні, то захворюваність майже однакова, а смертність від інсульту в Україні у рази більша. Хворий з інсультому у сім’ї - це бідність у поколінні: хтось не доотримає освіти, у когось не складеться життя тощо. При деяких формах інсульту помирає від 40 до 60 % людей, з тих, що залишилися 10-15% можуть себе обслуговувати. Медикаментозне лікування складає 5% всієї вартості витрат на хворого з інсультом, 85%- це догляд і втрачені можливості
Володимир Смоланка наголосив, що основним фокусом уваги у лікуванні і попередженні інсультів має бути профілактика. «Є цілий ряд факторів, які можуть призвести до інсульту, це гіпертонічна хвороба (тиск не повинен перевищувати «140 на 90»), цукровий діабет, гіподинамія, надлишкова вага, куріння, зловживання алкоголем і висококалорійне харчування. Треба принаймні знати рівень тиску, рівень цукру, і визначати рівень хоча б холестерину».
Проект «Карпатські читання» започаткований в 2007 році
Щорічно в світі трапляється 16 млн інсультів
За данними ВООЗ в 2030 році від інсульту буде помирати 7,8 млн людей.
В Україні інсульт посідає третє місце в структурі загальної смертності населення та є основною причиною стійкої втрати працездатності : близько 25 % хворих, що перенесли інсульт, стають тяжкими інвалідами і потребують постійної сторонньої допомоги.
Щорічно більше 100тис українців захворюють на інсульт. Середній вік захворювання інсультом для чоловіків – 62 роки . а для жінок 65 років. Кожний п’ятий українець помирає від інсульту щорічно або стає залежним інвалідом.