Наприкінці тижня пройшов у Шевченковій світлиці Ужгородського вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету захід до Дня матері. Він присвячувався своїй неньці, Матері Божій і матері Україні. Бібліотекар Світлана Петренко мовила, що символічним є 72-річчя Перемоги, а відтак День матері.

Збіг свідчить про переможну ходу людської цивілізації по шляху прогресу. Ще ж араби говорили, що Всевишній створив матір на землі, що у разі чого заступала його. Тож в унісон цій думці звучала пісня «У моєї мами очі, наче зорі…»

Конгрес США ввів у святкову царину цей день ще у 1914 році на прохання американки Анни, котра фатально втратила свою маму і звернулася листом до президента, що увів таке свято для всіх. Союз українок США жваво підхопив цю ідею. Ще до війни віншування найдорожчої для кожного людини почало проходити в столиці національних ідей Львові.

Читали й далі в Шевченковій світлиці, де спільно з Дравецьким філіалом Ужгородської міської бібліотеки (Іванна Петренко) розгортався День матері, вірші «Матері» (Микола Луків), «Мати» (Михайло Сіренко). Заставила всіх задуматися легенда про матерів, квінтесенцією якої звучало: «Якщо побачиш некрасиву жінку — не відвертайся. Вона віддала свою красу, щоб красивими стали діти». Ще була легенда про непростиму байдужість до батька-матері, яка не прощається. До цієї ж теми дотикалися слова наказу нашого українського педагога Василя Сухомлинського до дітей.

Аби сповна виразити ідею непересічного свята, чимало зусиль доклали талановиті учні Тетяна Лупич, Крістіна Кухта, Галина Майдич, Каріна Долгош, Іванна Газдик, Крістіна Семйон, Діана Юрко, Ірина Юфименко, Каріна Мошинська.