Так вирішили місцеві депутати на одній із осінніх сесій. Ділянка, за яку можна було б виручити на публічному аукціоні мільйони для бюджету, пішла в оренду без торгів. Де-факто, можна вважати, наділи перейшли у приватні руки.
Колишні сади – теперішні чагарники. Втім ідеальне місце для масштабної забудови. Фото автора
МЕР РАТУШНЯК ДАВ СТАРТ ПРОЦЕДУРІ
Простора ділянка – залишки колишніх садів радянської агрофірми «Радгосп «Ужгородський». В один момент вони стали власністю громади де-юре, а де-факто – мер з депутатами могли на свій розсуд вирішувати: а що ж із цією земелькою робити. Говорити про публічні торги чи про консультації з громадськістю щодо можливостей використання вільної ділянки в обласному центрі Закарпаття у період 2006-2010 років (як, у принципі, й сьогодні) з боку місцевої влади не прийнято.
Відтак, одного прекрасного дня гектари опинилися в руках приватної фірми, точніше – певного кола людей. Простір землі на 9 гектарів розташований поруч із 7 гектарами іншого наділу, який, як нещодавно детально інформував «Ні корупції!», може належати синові екс-голови Конституційного суду України Андрію Стрижаку-молодшому. Власне, як стало відомо у процесі журналістського розслідування, обидві сусідні ділянки принаймні раніше були пов’язані між собою, оскільки в історії їх відчуження проявляються однакові дійові особи.
У 2006 році, не без натхнення подій Помаранчевої революції, ужгородці обрали собі мером Сергія Ратушняка. В підсумку його каденція 2006-2010 років запам’яталася численними скандалами, пов’язаними із непрозорим поводженням з комунальними приміщеннями та землями. Власне, 9 гектарів, про які йде мова, і були здані в орендусаме тоді коли містом керував Сергій Ратушняк та підконтрольна йому більшість депутатів. На той час законодавство не вимагало обов’язкового відкритого конкурсу щодо передачі вільної землі в оренду, і цим залюбки користувалися місцеві чиновники.
Місцина, що пішла в оренду. Скрін із сервісу google.com.ua/maps/
Як з’ясував автор, у січні 2007 року депутати міської ради на чолі із Сергієм Ратушняком попереднього погодили для ТОВ «Галич» вибір ділянки для будівництва багатоквартирного житлового комплексу – рішення №223 прийнято.
Уже за два місяці гектари, згідно з рішенням №251, пішли в оренду на 10 років для цієї фірми. Як ідеться у договорі, за нормативною грошовою оцінкою землю оцінено у 2 з лишком мільйони гривень. Відтак, ціна оренди для ТОВ «Галич» вийшла 3 589 гривень на місяць. На той час, коли курс долара був нижчим, це виглядало не так уже й мало, втім, і не те щоб аж багато.
Втім, у 2015 році, коли гривня впала в ціні, вартість оренди не сподобалася правоохоронцям. За даними досьє Аналітичної платформи YouControl, прокуратура міста Ужгорода пішла в Господарський суд Закарпатської області, аби домогтися збільшиення ціни оренди. І, як стало відомо із ухвали судді В. Руснака, сторони таки без Феміди дійшли згоди підвищити вартість оренди аж до 79 тисяч гривень за місяць. У цьому випадку бачимо покращення. Принаймні для доходів бюджету міста.
МЕР АНДРІЇВ І КО ОРЕНДУ ПРОДОВЖИЛИ
І от настав 2017 рік. За 10 років ніякого будівництва на 9 гектарах не розпочалося, термін дії оренди для ТОВ «Галич» підійшов до кінця. І тут земля опиняється знову де-юре у власності громади Ужгорода. Але де-факто – у розпорядженні міського голови та депутатів.
Юридично ділянка – власність громади Ужгорода. Скрін із Публічної кадастрової карти України
Землю можна продати на публічному аукціоні; можна оголосити пошук нового орендаря, який би використав ділянку більш раціонально. Зрештою, можна зарезервувати наділ для соціального закладу, адже в Ужгороді актуальне питання зведення нового дитсадка та школи. Втім, юридично можна і поновити термін використання землі орендареві. Це, до слова, прописано і у договорі оренди від 2007 року. Теза про переважне право на продовження зовсім не означає обов’язок продовжувати. Однак у місцевій владі Ужгорода обрали саме такий варіант.
Міський голова Богдан Андріїв, який на момент здачі землі 2007 року був «рядовим» депутатом міськради, торік восени підписав рішення №481, згідно з яким оренду для ТОВ «Галич» поновлено (фактично – продовжено) ще на 5 років.
Цікава деталь: сам міський голова не голосував за земельне рішення. Однак це не завадило йому підписати документ і таким чином легалізувати новий термін оренди.
А проект рішення щодо поновлення оренди, за даними з роздруківки голосування, що розміщена у протоколі, підтримали 29 депутатів. Жодних питань щодо доцільності продовження оренди цієї землі у депутатів не виникло ні під час засідання, ні під час роботи у комісіях. Принаймні, критичних зауважень з боку народних обранців щодо долі 9 гектарів комунальної власності (землі) не зафіксовано.
Депутати Ужгорода не особливо цікавилися площею чагарників. Принаймні – публічно. Фото автора
Дозвіл поновити, а де-факто – віддати в оренду землю на 5 років без конкурсів і публічних торгів підтримали, зокрема, представники трьох парламентських політичних сил, а саме:
– депутати фракції «Відродження» (Козак, Пономарьов, Прозор, Якубик, Оксьон, Мандич, Готра, Станко, Гомонай);
– депутати фракції «Солідарність» (Риба, Камінська, Пацкан, Білонка). Не голосував за рішення лише депутат Роман Богуславський;
– депутати від ВО «Батьківщина» (секретар ради – Мар’яна Сушко та депутат Шанта).
Не голосували за земельне рішення у фракції «Самопоміч» (Ігнат, Росада).
ОРЕНДАР ЗАБОРГУВАВ ІЗ ПОДАТКАМИ
Площа на 9 гектарів землі, згідно з новою нормативно-грошовою оцінкою, тягне більше ніж на 48 мільйонів гривень. Відтак, ціна оренди за місяць склала 120 тисяч з лишком гривень. Тож, саме 120 тисяч місцева казна мала б отримувати щомісяця. Городянам лишається сподіватися, що орендар таки справно платитиме ці гроші, оскільки, як з’ясувалося із даних Аналітичної платформи YouControl, станом на червень фірма мала 71 тисячу гривень податкового боргу.
Цільове призначення ділянки не змінилося – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового комплексу.
Хто ж є орендарем? ТОВ «Галич», згідно з даними Аналітичної платформи YouControl, створено 2000 року із «пропискою» у Києві. Однак згодом юридична адреса кілька разів змінювалася, і сьогодні ця фірма «поселена» в Ужгороді. До речі, за адресою не офісного приміщення, а квартири в одному із спальних районів міста. Нинішні засновники фірми - троє людей: громадяни Ігор П’янков (частка – 25%), Михайло Барабаш (частка – 25%), Вадим Яцківський (частка – 50%), який є і керівником фірми.
Як можемо побачити із даних YouControl у розділі «Зв’язки», співзасновник фірми-орендаря Вадим Яцківський також є керівником ТОВ «Грейн Трейдинг».
Структура зв’язків Вадима Яцківського та Роберта Бровді. Дані Аналітичної платформи YouControl
А серед засновників та кінцевих контролерів цього ТОВ із часткою у 50% є екс-очільник Закарпатського обласного осередку партії Арсенія Яценюка «Фронт Змін» Роберт Бровді.
Не зайве нагадати, що Роберт Бровді та Вадим Яцківський є засновниками Закарпатського обласного осередку громадської організації «Фронт Змін».
Яцківський та Бровді заснували на Закарпатті «Фронт Змін». Дані Аналітичної платформи YouControl
Саме Роберт Бровді, як ми уже згадували на початку матеріалу, як приватний підприємець у 2008 році купив у цьому ж районі міста – закинутих садів колишнього радгоспу – 7 гектарів сусідньої ділянки. Пізніше його ім’я стало більш відоме на всю Україну у контексті компаній «Хліб ІнвестБуд» та «Державна продовольчо-зернова корпорація», які в часи влади Януковича займалися експортом зернових, і сьогодні, за даними ЗМІ, фігурують як компанії, де не все чисто із грошима на мільйони.
Враховуючи описану інформацію, можна припустити, що саме Роберт Бровді може мати відношення до 9 гектарів, які міська влада Ужгорода – більшість депутатів та голова – дозволили віддати в оренду на новий термін, не організовуючи публічних торгів на землю.
Чи буде зведений на 9 гектарах простору новий багатоквартирний житловий комплекс у наступні п’ять років, побачимо згодом. Якщо будівництво запустять, то для економіки міста це плюс хоча б у контексті створення нових робочих місць. Але той факт, що у міськраді Ужгорода шукають лазівки, як би здати ласі шматки землі громади без публічного конкурсу, не може не викликати відчуття негативу. Як і те, що за подібні земельні рішення міські депутати голосують, зовсім не обговорюючи свої наміри із виборцями.
Ярослав Гулан, для «Ні корупції!»