«Ми не зійдемо з дороги доки наші вимоги не почують і не виконають,- каже місцева жителька пані Ганна, - Простояли вже добу, треба буде, то простоїмо й тиждень, і місяць, і скільки потрібно».

Ракошинці не розуміють, як влада може залишатися такою байдужою до проблем людей та ніяк не реагувати на їхні звернення і чому кілька людей не можуть приїхати, щоб залагодити ситуацію, що склалася. Селяни зробили письмовий список своїх вимог, але поки що марно. Представникам влади до нього руки ще не дійшли.

Крім того, людей обурюють чутки, які ширяться інтернетом, мовляв за те, що вони мітингують їм платять «москалі». Навіть військові самі питали у людей, скільки їм заплатили, щоб вони тут стояли.

«Люди добрі, та це ж смішно, - запевняє пані Світлана, - які гроші? Ми живемо від зарплати до зарплати! Ніхто нам не платить за те, що ми вже добу тут стоїмо! Та нам і не треба! Людям важко повірити в те, що не все робиться за гроші, що ми самі вийшли на дорогу, щоб нас почули!».

Ситуація загострюється, водії вже не лише сваряться з мітингувальниками, а навіть одне з одним. Нерви витримують не у всіх. По всьому селі чутно крики роздратованих водіїв та сигнали машин. Протестувальники ж налаштовані мирно. Навіть намагаються підгодовувати людей, які стоять в заторах. Скільки ж іще діб треба буде простояти залежить від влади та їхньої позиції.

Вікторія Кузьма, студентка відділення журналістики УжНУ