Нещодавно у районній державній адміністрації під головуванням першого заступника голови Олександра Романа відбулося екстрене засідання надзвичайної протиепізоотичної комісії, що викликало неабиякий резонанс у місцевих засобах масової інформації. Лише лінивий не відгукнувся на загрозу, яка склалася на території села Довге Поле у зв’язку із виявленням позитивного результату на сказ у кішки, котра укусила місцеву мешканку. Чи варто панікувати?
Ситуація під контролем, постраждала проходить курс кваліфікованої медичної допомоги, тварини в усіх дворогосподарствах Довгого Поля привиті. Комісія ж розробила відповідні заходи.
Докладніше про захворювання, наслідки, профілактику та ситуацію в районі розповідає лікар-епідеміолог Галина БАЙДА:
– Ситуацію щодо сказу в районі можна охарактеризувати як нестабільну, оскільки умови для розповсюдження захворювання є майже в кожному населеному пункті. Випадки хвороби реєструються як серед диких, так і серед домашніх тварин.
У різні роки недугу виявляли у лисиць, вовків, собак і кішок, а також у корів. У поточному році лабораторно підтверджено сказ у кішки.
На щастя, випадки захворювань людей на Ужгородщині не реєструвались. Проте щороку в лікувально-профілактичні заклади звертається більше ста жителів, які постраждали від укусів тваринами. Вже цьогоріч зареєстровано 34 звернення. Із них покусані собаками 26 (76,5%), кішками – 5 (14,7%), у двох випадках людей покусали власні свині, в одному – щур.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання, яким хворіють дикі тварини, заражаючи свійських. Збудник хвороби - нейротропний вірус, який довго зберігається в холодну пору року в трупах тварин, що загинули від сказу. Основним носієм у природі є лисиці, але хворіють практично всі теплокровні.
Найбільшою небезпекою є лисиці, коти, собаки, вовки та гризуни. Можуть передавати хворобу і такі домашні тварини як коні, велика рогата худоба, домашні птахи.
Вірус передається через слину після укусу, потрапляючи на поранену шкіру, або при контакті зі шкірою. Були випадки, коли людина захворіла внаслідок того, що тримала в руках ланцюг, на якому залишилась слина хворої на сказ собаки. Незвичайна чи агресивна поведінка тварин (як домашніх, так і хижих) майже завжди ознака хвороби. Після зараження настає інкубаційний період, який триває від одного до трьох місяців. Можливі відхилення в бік зменшення чи збільшення терміну, але в середньому він триває до 30 днів.
Ознаки, що вказують на зараження: підвищена збудженість, порушення сну, біль на місці укусу, людині стає важко дихати, ковтати, порушується психічний стан, нею оволодіває страх смерті. Укуси голови викликають захворювання на сказ у 88% випадків, у руку – 67%, ноги – 21%.
Захворювання і людини, і тварини завжди закінчується смертю. Єдиним захистом від хвороби є щеплення, яке має проводитися якомога раніше. Категорично заборонено відмовлятися чи переривати курс лікування, призначений лікарем. На період щеплень необхідно дотримуватися режиму та вимог, що пропонують медики.
Якщо вас чи близьких покусала тварина, слід негайно промити рану проточною водою з простим господарським милом та терміново звернутися до лікаря.
Тетяна Фаліс