Свято ковальського мистецтва та фольклорної музики у Закарпатському Лисичеві. Побувала вперше. Не шкодую. Моєму захопленню традицією передував атракціон закарпатськими дорогами...
Згідно історичних даних «Гамора» – єдина діюча водяна кузня в Європі, що і приваблює майстрів, і любителів ковальської справи та туристів.
Могутньому дубовому колесу, на лопаті якого спадає вода, вже більше 60-ти років. Обертаючись, воно приводить у рух два гігантських молота, що важать 125 кілограмів! А далі справа вже за майстрами ковальської справи.
Водяне колесо запрацювало ще у 18 столітті. Тільки тоді тут розташовувалася паперова фабрика, що належала угорському графу. Вона не була економічно вигідною. Тому граф перепрофілював виробництво, відкривши Довжансько-Лисичівський завод. У його склад і ввійшла дивовижна кузня.
Свого розквіту кузня досягла на початку 19 століття. Сировину, що добувалася у 23-х кар'єрах, підвозили залізницею. П'ять водяних коліс працювали і вдень, і вночі. 15 ковалів корпіли у три зміни, виготовляючи ковані огорожі, металеві ліжка, предмети побуту. Плоди їх праці користувалися попитом у Сербії, Угорщині, Румунії.
З часом завод занепав. Тільки кузня продовжувала свою роботу, але, на жаль, уже не в тих масштабах. Коли б не старання приватних підприємців, то вона вже давно була б втрачена. Близько 20 років тому сильна повінь, прорвавши греблю, завдала кузні значних пошкоджень. Але, незважаючи на всі труднощі і негаразди, дубове колесо продовжує обертатися. І зараз ковалі виготовляють мотики і лопати, які із задоволенням купують місцеві мешканці.
Та й туристи, які приїжджають подивитися на унікальний пам'ятник ковальського ремесла, обов'язково забирають із собою підкову на щастя.
Щорічно, в останні вихідні червня, «Гамора» оживляється. Тут проводиться фестиваль ковальського мистецтва та етнічної музики, сюди з'їжджаються ковалі з різних куточків світу. Все село перетворюється у велику кузню – 10 тисяч гостей!
Світлана КЕДИК