Виборча кампанія з обрання місцевих рад і керівників сіл, селищ, міст нині в розпалі. Проходитиме вона за якісно новим законом, який передбачає так звані «відкриті» партійні списки. Щоправда, відкрити їх виборці зможуть лише в інтернеті чи друкованих ЗМІ, бо у бюлетені побачать лише назву політичної партії та прізвище кандидата від неї у своєму окрузі.
Днями завершилася реєстрація кандидатів у депутати місцевих рад, на посади сільських, селищних і міських голів. «Новини» поцікавилися у голови Закарпатської обласної виборчої комісії про перебіг кампанії та проблеми, які виникли у роботі. Микола Сличко нам повідомив, що загалом реєстрація політичних партій і кандидатів у депутати обласної ради пройшла відносно спокійно. Бувало, що приносили документи в останній день за 15 хвилин до півночі. Однак усі подання, які надійшли від 16 політичних сил, зареєстровані. Загалом маємо 700 кандидатів у депутати Закарпатської обласної ради у 64 округах.
Особливістю нинішніх виборів є те, що в бюлетені буде вказано назву партії і прізвище кандидата у депутати. Значні проблеми, гадає голова комісії, виникнуть під час підрахунку голосів. Формула підрахунку дуже складна. Обласній, міським і окружним комісіям потрібно буде вирахувати відсоток голосів, які в окрузі набрала політична сила. Партія, яка подолала 5-відсотковий бар’єр, проводить свого кандидата в раду. До речі, якщо кандидат у депутати набере більшість голосів в окрузі, але партія, яка його висунула, не подолала 5-відсотковий бар’єр, він не отримає мандат. Членам дільничних комісій роботу спростили, бо їм не доведеться рахувати голоси, подані за партійні списки. До прикладу, у селі рахуватимуть голоси, подані за кандидата на посаду сільського голови, депутата у сільську, районну і обласну ради. І все це за дуже скромну плату — близько 300 гривень.
Нинішня виборча кампанія у краї загалом не оригінальна. Маємо те ж поборювання двох найбільших політичних сил, «чорний» піар, «кандидатів-двійників», звинувачення у підкупах і адмінресурсі… Голова ОДА Геннадій Москаль скерував правоохоронцям уже кілька звернень з вимогою не допустити підкупу виборців і застеріг краян, що під кримінал підпадають не лише ті, хто купує голоси, а й ті, хто бере гроші. Угорські партії заявили протест на поділ округів, який, на їхню думку, обмежує можливість меншини обрати своїх представників у місцеві ради. Виборчі комісії через кілька днів після реєстрації кандидатів у депутати вже подекуди почали знімати їхні кандидатури, бо претенденти на мандат народної довіри вирішили «покласти яйця в різні кошики» — одночасно зареєструвалися від різних політичних сил. Такі приклади є в Ужгороді, Іршаві, Тячеві, у списках до обласної ради.
Є проблеми й з передвиборною агітацією. Частина партій і кандидатів розпочала її завчасно, або ж неофіційно. У районах області вже з’явилися й листівки невідомого походження з негативною інформацією про окремих кандидатів у мери чи депутати. І якщо білборди і сайти «забиті» політикою, то у друкованих ЗМІ передвиборної інформації не так вже й багато. Очевидно, політичні гравці, зважаючи на економічну скруту, вирішили піти «в тінь», не оформляючи офіційно свої видатки на передвиборну кампанію.
Звично напруженою буде боротьба за посади міських і селищних голів. Найбільше претендентів «ощасливити» народ хорошими тротуарами, дорогами, якісними і недорогими комунальними послугами в обласному центрі. Тут таких бажаючих 23. Трохи менше охочих очолити Мукачево — 14. Достатньо багато активних «політиків від комуналки» у Рахові — 11. А найменше охочих взяти на себе відповідальність за стан справ у місті в Берегові — всього три претенденти.
Доктор історичних наук, професор УжНУ Роман Офіцинський вважає, що «чергові місцеві вибори 2015 року примітні на Закарпатті тим, що пробудили великий інтерес пересічних громадян до активної участі у формуванні органів влади на конкурентних засадах. У цьому переконуємося, коли, приміром, поглянемо на списки кандидатів на посаду міських голів. Якщо в Україні середньостатистично 7,7 претендента на посаду мера, то на Закарпатті цей показник вищий – 8,3. У сусідів – в Івано-Франківській та Львівській областях – бажаючих очолити міста значно менше, ніж у середньому в державі».
Конкурс у Закарпатську обласну раду, де буде 64 депутати, теж вражає – 11 претендентів на один мандат, причому балотуються представники 16 партій. А Ужгородська міська рада взагалі встановила регіональний рекорд, адже потрапити в її склад прагнуть кандидати з 21 виборчого списку – 15,5 претендента на депутатський мандат. Серед районних рад найвища конкурсна ситуація на виборах в Іршаві – 9,5. Спостерігається напружена конкурентна боротьба до багатьох сільських і селищних рад, а також у змаганнях за посади сільських і селищних голів.
Приємно вражає, що провідні політичні сили, котрі соціологи називають фаворитами виборчих перегонів, урахували суспільні настрої і висунули чимало нових облич. Тому маємо серед кого вибирати на всіх рівнях. Остаточно пересічний закарпатський виборець визначиться в останній тиждень перед днем голосування. А поки що найбільше всіх, зокрема й зарубіжних спостерігачів, непокоїть зовсім не чорний чи білий піар конкурентів, закарпатський рівень якого на позначці «у нормі», а наскільки ефективно і жорстко президентська вертикаль буде протидіяти навіть епізодичному підкупу виборців і фальсифікації результатів голосування.
І насамкінець варто звернути увагу на висновки керівника Закарпатського інституту політичних досліджень Віктора Пащенка. Він вважає, що виборча ситуація в містах Закарпаття засвідчує, що жорсткого протистояння владі немає. Наприклад, у Берегові практично не передбачається жодної інтриги, чинний мер залишиться мером. Одним із фаворитів перегонів у Чопі також є чинний мер. У Мукачеві мер зміниться, але з тієї причини, що чинний мер не балотується. «Це рішення владної команди. В Мукачеві взагалі така ситуація, що кого б ця команда не висунула, він переміг би. Тобто йдеться і про оновлення, і про спадкоємність влади», — сказав соціолог в Ужгородському прес-клубі.
Натомість, зауважив В.Пащенко, кардинально інша ситуація в Ужгороді – найбільш заплутана і не прогнозована. Системної влади в обласному центрі немає, немає й лідера команди, який би претендував на однозначну перемогу. Це відображається і у ставленні населення до влади.
Петро ПОЛІХА.Фото з мережі