Як розповіла Ірина Бреза, моніторинг ЗМІ здійснювався у всіх областях України і включав 54 телеканали, 4 радіостанції, 63 газети та 53 Інтернет-сайти, серед яких провідні загальнонаціональні медіа, а також телеканали, газети та інтернет-сайти АР Крим й усіх областей України (з березня по травень). Опрацьовуючи дані, експерти дійшли визначили такі основні момент моменти цьогорічної виборчої кампанії у мас-медіа:


- кандидати не мали перепон у доступі до ЗМІ;

- приклади застосування маніпуляцій та замовних матеріалів були, але менше, ніж під час попередніх кампаній;

- інформація про діяльність керівників країни часто значно переважала виборчий контент, але при цьому представники центральної влади жодного разу не виступили в ролі агітаторів за якогось кандидата;

- новини про вибори мали реактивний характер на тлі терору на Сході країни, а медіа часто демонстрували симпатії до окремих кандидатів – та це не завадило виборцям отримати достатні обсяги інформації про кандидатів, необхідної для свідомого вибору, зокрема, за рахунок розширення кола експертів, а також організації загальнонаціональних дебатів між кандидатами.

Водночас, зокрема всеукраїнські телеканали, хоч і не так брутально, як раніше, все ж демонстрували симпатії. Так 1+1, 5-й, ТВі надавали незначну перевагу Петру Порошенку. Перший національний та СТБ хоча також приділили Михайлу Добкіну більше уваги у нейтральній тональності, водночас активно його критикували. Певний баланс демонстрував Інтер, але це стосувалося лише цифрових показників, бо щодо контенту – тут експерти помітили регулярне застосування технології «фальшивого нейтралітету», що було спрямовано проти Юлії Тимошенко. Найзбалансованішими були телеканали ICTV та ТРК Україна – перший майже «вирівняв» ефір 2-х основних кандидатів (Порошенка та Тимошенко), а другий трьох (Порошенка, Тимошенко та Добкіна). Найкритичнішими були телеканали ТВі (Тігіпко, Тимошенко), Інтер (Добкін), 1+1 (Тимошенко, Добкін) та 5-й (Симоненко). Перший національний, хоч і досягнув безумовного успіху, забезпечивши вже згадані дебати, водночас у новинному контенті допустив значної переваги інформації про виконання свої посадових обов’язків Арсенієм Яценюком, Олександром Турчиновим, а також іншими урядовцями, що домінувала над повідомленнями про вибори.

Щодо виборчої кампанії у закарпатських мас-медіа, то тільки у травні ЗМІ кандидати біль-менш активізувались у різних видах ЗМІ (йдеться про 5-ку найбільш рейтингових кандидатів). «При чому, якщо раніше на виборах активністю все ж відзначались інтернет-ЗМІ, то цього разу інформація про виборчі перегони була мінімальною і тут, - каже Ірина Бреза.- Щоправда треба зазначити, що штаб одного з кандидатів –Ю.Тимошенко активно піарив кандидата вже з березня, розміщуючи розлогі публікації в одній з місцевих газет. Основного противника Тимошенко – Порошенка більше просувати місцевими силами Загалом можна констатувати, що ЗМІ не мали яких-небудь упереджень щодо кандидатів і подавали публікації про всіх, хто платить. В одній газеті міг бути і Порошенко, і Добкін, і Тимошенко, і решта. І навіть абсолютно протилежні за тональністю публікації на сусідніх шпальтах одного видання (наприклад, стаття про Тимошенко як про лідера, і поруч, як махінатора з газовими контрактами)». Варто відзначити цікаву тенденцію: видання, що належить місцевій ПР, розміщувало публікації про Порошенка, натомість офіційно висунутого від партії кандидата Добкіна подавало за весь період не надто активно.

За словами Ірини Брези, найбільше у закарпатських ЗМІ висвітлювалась діяльність двох кандидатів – Тимошенко та Порошенко. Але у друкованих ЗМІ лідером була Тимошенко, а на ТБ - Порошенко. Про Тимошенко писали і показували майже в однакових кількостях як у негативі, так і у позитиві. У травні до них «приєднався» Тігіпко. Максимально довгі сюжети стосувалися Порошенка у зв’язку з його приїздом на Закарпаття.

Близько 80% матеріалів про кандидатів – це була робота центральних штабів, як у газетах, так і ТБ, інтернеті. Використовувалися різні підходи до підготовки таких матеріалів: думки та судження відомих осіб (Т.Чорновіл, Ю.Луценко, Д.Павличко, В.Балога тощо), з іншого боку подавалися «псевдо журналістські» розслідування з посиланнями на відомі та невідомі інтернет-джерела тощо.

«Закарпатські інтернет-сайти, можна сказати, на цих виборах «заробили» небагато, - зазначила експерт. - Майже увесь квітень інформації про кандидатів було обмаль, дещо більше –у травні. Загалом в закарпатському інтернеті «світилися» Порошенко, Тимошенко, Тігіпко ( з травня), Яценюк – Турчинов (у контексті виконання посадових обов’язків). Ситуація була подібною до ТБ: про Порошенка найбільше і у позитиві, про Тимошенко- у негативі, про владу – нейтрально, і через коментарі закарпатських політиків – негативно».