Місяць тому районна газета писала про те, що тривають роботи у скверику по встановленню пам’ятного знаку на честь тих колишніх городян, що вимушені були покинути рідне місто у різні часи. У вівторок відбулося відкриття цього пам’ятного місця. На захід прибули представники родин Айклер, Гоккі, Вейс-Лівнат та Перені. Вітала всіх присутніх на заході дружина Бертолона Айклера Жужанна Поп, яка зазначила, що цей пам’ятний знак дуже дорогий для них, оскільки предки цих родин були депортовані, стали жертвами Другої Світової війни та післявоєнного режиму. Вона висловила щиру вдячність за співпрацю та порозуміння меру міста Степану Бочкаю, скульптору Михайлу Колодку, Ужгородському та Берегівському консульствам, всім, хто долучився до цієї благородної справи. Вітали присутніх та гостей генконсул Угорщини в Берегові Іштван Товт, провідний генконсул Ужгородського генконсульства Ендре Сіліпскі, головний консул в Торонто (Канада) Стефанія Сабо, правнук барона Жігмонда Перені, держсекретар Уряду Угорщини Жігмонд Перені, міський голова Степан Бочкай, отець-францисканець Тихомир Поп та інші.
Виступаючі наголошували: Виноградів завжди був острівцем злагоди, толерантності та гуманності. Держсекретар Жігмунд Перені констатував: «Той факт, що представники чотирьох сімей, які проживають у різних кінцях світу, змогли реалізувати проект пам’ятника і бути присутніми на його урочистому відкритті, свідчить про те, що ми маємо майбутнє, надію на процвітання. Оскільки предки наших родин вимушені були покинути рідний край, домівку та вирушити у незнайомий світ, на чужині шукати притулку від переслідувань».
{g}
Шандор Вейс, якого всі знають як «Шуті-бачі», до сьогодні вважає Виноградів центром світу. Розчулено, витираючи сльози, він заявив: «Не дивлячись на трагедію свого народу, родини, я б присудив Нобелівську премію цьому місту. Тут завжди жили люди різних національностей, віросповідань у мирі, поважали один одного шваби, євреї, угорці, русини. У той час третина городян були євреями, які доклали немало зусиль для процвітання Севлюша. Той спокій, ту дружню атмосферу неможливо забути. На згадку про той період, в знак нашої шани даруємо місту це поминальне місце. Згадайте нас добрим словом».
Після вітальних промов, гості урочисто відкрили пам’ятник, біля якого поклали квіти.