Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Сільваї виставилися в Ужгороді (ФОТО)

16 липня 2018 р., 10:25

Варто побачити

З 11 липня 2018 року у виставковій залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту представлені на розсуд поціновувачів мистецтва твори Івана Антоновича Сільвая та його сина Сіона. З-поміж 25-ти презентованих у скансені робіт 8 належать батькові, а 17 – синові.

{g}

Іван Сільвай – відомий закарапатський письменник-будитель, етнограф і фольклорист, священик. Народився він 15 березня 1838 року в Сускові на Свалявщині, помер у 1904-му. Писав світські й духовні вірші, балади, оповідання, повісті, байки, п’єси, публіцистичні статті, етнографічні нариси, церковні проповіді, записував народні пісні й колядки, друкувався в періодиці. Його син Сіон (1876 – 1932) серед культурно-освітніх працівників Закарпаття кінця XIX — першої половини XX ст. був відомий як поет і драматург, художник і різьб’яр по дереву, композитор і диригент, майстер з виготовлення музичних інструментів.

Як розповіла вчений секретар Закарпатського музею народної архітектури та побуту Оксана Зейкан, унікальна колекція різьби по дереву та живописних робіт Івана Антоновича Сільвая та його сина Сіона Івановича Сільвая поповнила фондові зібрання у 1980 році. Колекцію передав музею на постійне зберігання один із нащадків митців – Костянтин Костянтинович Сільвай. Загалом до колекції входять живописні роботи, різьба по дереву та письмові твори. Частину унікальних художніх робіт зараз і представили для глядачів.


Усі 8 робіт І. Сільвая написані на полотні олійними фарбами. За тематикою переважають побутові мотиви, є портрет і роботи, написані за релігійними сюжетами. З-поміж картин як технікою малювання, так і декоративним рішенням в оздобленні рами виділяється картина «Трійка». Експресія, рух, настрій виокремлюють цю роботу з-поміж інших. На передньому плані трійка запряжених у сани коней, які буквально «летять» над засніженим полем. На задньому плані – околиця лісу та хата з копицею сіна у світлі вечірнього неба. На особливу увагу заслуговує оздоблення картини: чотирикутна рама з дугоподібними виступами на бічних сторонах декорована атрибутами кінської збруї. Так, до центру верхньої частини рами прикріплена вирізьблена із суцільного шматка дерева напівкругла планочка з хвилястими контурами та одинадцятьма наскрізними отворами. По центру планочки висять два дзвіночки та декоративна китичка, подібними речами зазвичай оздоблювали кінську упряж. Бічні сторони рами декоровані вирізьбленими із суцільного шматка дерева вуздечками та стременами. А до нижньої планки рами прикріплені три підкови, що теж вирізані з дерева. Як відзначають мистецтвознавці, готуючи раму до картини з власної колекції І. А. Сільвай тісно пов’язав сюжетну лінію картини з декоративними елементами рами.

Усі живописні полотна з колекції Сіона Сільвая написані на полотні олійними фарбами. Переважають у представленому доробку портрети, пейзажі та побутові сцени. Митцеві добре вдається передати настрій героїв, їхні почуття в мить, коли їх побачив художник. На портретах зображено старого чоловіка, що читає книгу; єврея-купця, який несе дві корзини з яйцями; равина з білою бородою, що читає талмуд; старого діда, який курить люльку, тримаючи її в лівій руці, а склянку з вином у правій. З особливим трепетом художник зображував дітей («Дівчина з індиками», «Налякана дитина»).

Загалом, як відзначають фахівці Закарпатського музею народної архітектури та побуту, роботи Сільваїв, які зберігаються в колекції, вражають багатством мотивів декору на різних за призначенням виробах, розмаїттям народно-побутових сюжетів, використанням алегоричних явищ та предметів, філософськи обумовленою символікою.

Виставка триватиме в музеї щонайменше місяць, тож побачити твори мистецтва зможуть усі бажаючі.

Текст підготований за матеріалами Закарпатського музею народної архітектури та побуту



Текст: Наталія Петерварі Фото: Наталія Павлик, © Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: [email protected]
Розробка сайту: Victor Papp