Тут пройде костюмована хода людей у національному вбранні, відбуватимуться флеш-моби й творчі атракції на всі смаки, як-от виступи театральних труп і артистів вуличного жанру, професійних та аматорських танцювальних і вокальних колективів – як місцевих, так і запрошених, виставки творчих спілок Закарпаття, де представлять твори образотворчого мистецтва, гончарства, ковальства, вишивки, рукоділля», – анонсує сюрпризи фесту Юрій Данило. 

А ще він обіцяє, що гостям пропонуватимуть широкий вибір страв національної кухні різних народів – бограч, голубки, кнедлі, токан, лечо, рокот-крумплі, поливку та багато іншого. Власне, тих, хто на безгонорарній основі виступатиме на фестивалі, організатори збираються нагодувати безкоштовно, всадовивши за «найдовший гостинний стіл», і таким чином спробують встановити рекорд України в цій номінації. Ну а всі інші зможуть купити чогось національно-смачненького й сісти за той-таки рекордний стіл. Завершити ж фест планують гала-концертом за участю зірок української естради та яскравим феєрверком.

Стосовно акумуляції під час свята коштів для військових розповів представник організації «Рух допомоги закарпатським військовим» Петро Ренжин. «Ми вже півроку збираємо все необхідне для наших хлопців, а 2 місяці тому задля надходження благодійних коштів почали продавати сувенірну продукцію. Наш символ – закарпатський ведмедик, але військовий. Він – і на магнітиках для холодильників, і на значках, і на нашій фірмовій мінералці під назвою «Сльози сепаратиста». От і на «Карпатському Вавилоні» стоятиме наша палатка з сувенірами, плюс тут можна буде зробити на пам’ять «Фото патріота», залишивши певну (абсолютно не фіксовану) суму для потреб армії. Небайдужі закарпатці можуть приносити й речі, які вони хочуть передати для військових», – каже волонтер.

Декан історичного факультету УжНУ Володимир Фенич, у свою чергу, наголосив, що Закарпаття за тисячолітню історію, попри різні виклики та певні трагічні сторінки, змогло продемонструвати всім приклад національної толерантності. «У нас є такий напівжарт про закарпатського діда, який жив у восьми державах, не виходячи за межі свого села. Але попри те, що кожна країна намагалася вибудовувати якусь власну національну політику, в краї сусідство з іншими етнокультурами ніколи не перетворювалося на сусідство з чужими. Вони взаємодіяли, щось запозичували одна в одної, але не уніфікувалися. Ми різні, але ми єдині в нашій національній меті. І саме цю поліфонію закарпатських культур має продемонструвати «Карпатський Вавилон», – підсумував науковець.

Насамкінець ще один організатор фестивалю Ігор Савич наголосив: ніхто з тих, хто взявся влаштувати це свято, не є політично залежним чи заангажованим. А тому закликав усіх ужгородців і закарпатців активно долучатися до «Карпатського Вавилону».