Схилилась над колискою Марія —
Дитя Святе так тихо, мирно спить.
Над Віфлеємом вісник пломенить
І небо дивним відблиском зоріє.
А вже зі Сходу родженому з Діви
Йдуть мудреці вклонитися Царю,
Й дивуються, побачивши зорю
Не над палацом царським, а над хлівом.
Господь родився. Став таким, як ми,
Подобу взяв людську — Свого творіння.
І паростки дало сухе насіння.
І в небі засурмили всі громи.
Дрімала ніч — така ж, як всі. Земля
Так само тихо бігла по орбіті…
Але коли Ісус родився, в світі
Все стало гучно Бога прославлять.
Піски шептали вітру: «Диво з див»,
Роса в траві дзвеніла: «Спас родився!»
І навіть чорний космос прихилився
До Того, Хто колись його створив.
Співайте ж Богу пісню — Славний Він!
Співайте пісню — наступило свято!
Аби по всій землі пронісся дзвін!
Щоб люди Господа змогли пізнати!
Лідія Меланіч