Для участі у фіналі експертна комісія відібрала 15 проектів, які в разі перемоги отримували кошти на фінансування своїх ідей. Критеріями відбору проектів були їх інновація, наукове значення, можливість застосування на практиці, економічний або соціальний ефект.
Міжнародне журі фестивалю зацікавив реактор для синтезу вуглецевих наноструктур, винайдений юним рівнянином. За нововведення школяр отримав диплом і грошову премію – приблизно 8000 гривень. Свій винахід він запатентував. За прогнозами вчених, у майбутньому реактор зможе допомогти в лікуванні онкологічних хвороб без застосування хіміотерапії.
- Мій реактор має нескладну конструкцію і досить простий у застосуванні, – пояснює принцип дії приладу 15-річний Іван Остапін. – Реактор заповнюється етиловим спиртом, через який на негативні та позитивні електроди подається електрична напруга, що призводить до електроерозії. Етиловий спирт розширюється, і з нього синтезується кластер нановуглецю. Далі отримана рідина промивається, і у результаті в зоні електродуги в процесі зниження температури і тиску утворюються наноструктури. Використання нанопорошків, введення окисів заліза в ракову пухлину, а потім її розігрів в електромагнітному полі дають змогу локально підвищити температуру в ураженій області. Внаслідок високої температури пухлина гине. Щоправда, щоб втілити мій задум, потрібні додаткові дослідження.
Школяр зазначив, що можливе ширше застосування його реактора. Адже технології з використанням наноструктур дають змогу зменшити вагу матеріалів і значно збільшити їх міцність. Тому їх можна використовувати не тільки при лікуванні онкології, але також і в інших галузях.
- Наприклад, у медицині за допомогою реактора легко виготовляти спеціальні нитки для мікрошвів при операціях на серці та судинах, – міркує Іван. – А в електроніці – надпровідні матеріали, які матимуть високу температуростійкість і в разі необхідності можуть бути гнучкими або твердими.
Батьки юного винахідника розповіли, що син з раннього дитинства любив читати енциклопедії, а потім детально, використовуючи термінологію, переказувати прочитане. Незабаром батько купив дитині книгу з електроніки і … паяльник. А у восьмому класі тато з мамою вирішили відправити Івана в Малу академію наук і не помилилися.
- Головне завдання МАН – знайти талановиту молодь, дати можливість проявити себе, – розповідає керівник гуртка «Практичне винахідництво» Рівненської Малої академії наук, науковий керівник Івана Остапіна Ярослав Боровий. – Можу з упевненістю сказати, що винахід мого учня ще більше наблизив нас до технічної революції. Вуглецеві наноструктури можна використовувати в різних галузях для виготовлення композитивних складових. Наприклад, присадок для палива. Майбутнє науки саме за наноматеріалами. Юний винахідник мріє вступити до університету і працювати в сучасних лабораторіях нанотехнологій. Зараз Іван розробляє апарат для промислового синтезу наночасток.