Нагадаємо, що до цього рішення довелось іти дуже довго. Було багато публікацій у пресі, клопотань до різних інстанцій, зокрема й від Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» до «Укрзалізниці». І в такий спосіб ми нарешті отримуємо уже не простий, а фірмовий потяг «Гуцульщина» з новою нумерацією (замість №457/458 він отримує № 357/358). Разом із цим, із графіка його руху незрозуміло чому зникла зупинка на станції курорту Кваси.
Ця подія матиме велике значення для популяризації гуцульського краю як важливого туристично-рекреаційного регіону, оскільки фірмові потяги призначаються, як правило, до обласних центрів та курортів. По-друге, це означає значне поліпшення рівня обслуговування пасажирів. Бо до складу фірмових потягів включаються вагони ліпшої якості, термін експлуатації яких не перевищує 12 років.Потяг «Київ—Рахів» забезпечує єдине порівняно дешеве сполучення з Києвом для мешканців понад десятка районів із чотирьох областей України, обслуговує територію з населенням у 1,4 мільйона чоловік. Дуже важливо, що із часу його появи він належить до найбільш «заселених» і користується великою популярністю. Придбати на нього квитки є проблематичним майже весь рік.З огляду на це варто згадати, що 15 серпня 2015 року виповниться рівно 120 років із часу введення в експлуатацію Сігет-Ясінської дистанції транскарпатської залізниці, яка відіграла величезну роль для розвитку Мараморощини та для поглиблення зв’язків Закарпаття з Галичиною. Цією залізницею із 1901 до 1944 року їздили пасажирські потяги до Рахова та Ясіня з Будапешта та Праги.
Курсував також потяг із Будапешта через Рахів та Чернівці до Бухареста.Але після Другої світової війни рух цих потягів було припинено, а залізницю реконструйовано під радянські стандарти широкої колії, яка вже не стикувалась із розмірами європейської, що ще більше ускладнило відновлення по ній транскордонних перевезень.Дуже важливо, що після відкриття руху прямого пасажирського потяга за маршрутом «Київ—Рахів» за нашою пропозицією «Укрзалізниця» та Міністерство інфраструктури України підтримали ідею відновлення руху пасажирських потягів із Рахова до Румунії, Будапешта та Праги і проведення реконструкції на європейські стандарти ділянки залізниці на дистанції Рахів – державний кордон із Румунією протяжністю 21 кілометр. Ця ідея знайшла також підтримку в румунських, угорських та чеських зацікавлених сторін. З цього приводу представниками України, Румунії та Угорщини підписано відповідний протокол. А вирішення проблеми відновлення руху цих історичних потягів включено до пріоритетних завдань в стратегії розвитку Закарпаття до 2020 року.Федір ГАМОР,член ініціативної групиіз відкриття руху потяга «Київ—Рахів»,
заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор