Цим древнім способом під час заготівлі лісу, як і 300 - 400 років тому ще за часів Марії - Терезії користуються у лісгоспах Тячівщини досі. Особливо поширеним він є у Турбатському лісництві , яке входить до складу державного підприємства "Брустурянське ЛМГ" і знаходиться далеко у горах на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря. Тож тут у важкожоступних місцях гніді стають у великій пригоді працівникам під час трелювання деревини.
За словами головного лісничого Турбатського лісництва Дмитра Чуси, за кіньми доглядать як за дітьми. Молодняк для роботи в лісі готують спеціальні фахівці приблизно три роки. Розводять тут коней різних порід, щоправда, перевагу надають " гуцульській". Вони менш вибагливі у догляді і більш витривалі під час роботи. Щоденний раціон одного коня складає до 20 кг різних кормів. Заготовляють їх власними силами, щось докуповують. Кожен візник підбирає собі «гуцулика» сам. Головним критерієм відбору повинен бути неноровливий характер тварини.
Алже вимоги з охорони праці щодо використання кінної сили, досить складні і їх потрібно неухильно дотримуватися, аби уникнути нещасних випадків. А вони, на жаль, теж трапляються. Робота в лісі досить важка і небезпечна, не кожному чоловіку під силу.
- У горах часто трапляються буревії, які розламуть дерева на висоті, куди не доїде жодна спецтехніка. Туди ми направляємо коней. Також вони не так сильно руйнують грунт, і тим самим зберігають природу, - пояснює Дмитро Чуса.
До речі, у цьому лісництві приділяють велику увагу розвитку туризму: розробляють туристичні маршрути, і навіть влаштовують кемпінги. Тож подорожуючі можуть попросити покататись на конику, якщо він в цей час знаходиться на фермі. А загалом ці милі тварини є незамінимими помічниками у лісі, де працюють зранку до ночі. І тим самим допомагають працівникам у нелегкій справі заготівлі деревини.
{g}
Любов Немеш, Тячівщина