Деревообробне підприємство Івана Палінкаша в смт. Тересва може, і навіть повинне стати показовим для тих суб'єктів господарювання, які займаються лісокористуванням . Саме йому вдалося створити такий цикл виробництва, де деревина проходить повну переробку на всі 100 відсотків.
І це є прикладом того, як рідний ліс має служити нам, закарпатцям. Приносити користь місцевим громадам, давати робочі місця, годувати сім’ї, поповнювати бюджет та розвивати вітчизняну економіку. Щоб сировина, якою багатий наш край, перероблялась на місці. Власне, що надзвичайно актуальним є на сьогодні.
Підприємство у Палінкаша, так місцеві його називають, дійсно вражає. Від початкової стадії, коли поступає свіжа деревина до кінцевої - загрузки готової продукції. Все чітко, акуратно, із знанням справи та прагненням до успіху.
Як розповідає нам господар, а все починається із лісу, яку самостійно заготовляють у Мокрянському, Брустурянському та Рахівському лісгоспах. На визначених лісосіках працює шість бригад, для яких створили відповідні умови. Відтак власним автотранспортом - лісовозами доставляють сировину на склад пиломатеріалів.
До речі, всі дерева тут "чіповані", що свідчить про те, що "лівий" ліс на підприємство не потрапить. З цим тут суворо. Порядок має бути в усьому. Це життєве кредо Палінкаша, якого він дотримується і чого вимагає від усіх працюючих.
- Надалі дерево потрапляє на первинне розпилювання, на стрічкові, вертикальні пилорами та на багатопильні станки. Одна частина пиломатеріалів йде на експорт, інша - в цех переробки. Після чого його чекає сортування, упаковка, сушка. Відходи відправляємо у спеціальні дробилки, щепу та опілки продають заводу по виробництву ДСП,а із сухої стружки пресують брикети. Також їх використовуємо для власних потреб - обігріву сушок та опалення фірм , - пояснює нам виробничий процес Іван Михайлович.
У цеху клеєних виробів виготовляють брус, вагонку, ламелу різних розмірів, щити меблеві та фасадні, каркаси, будівельні і віконні бруси, паркет, блок-хауз, фальш-брус, з'єднувальні планки, плінтуси різної конфігурації тощо.
Також діє столярний цех, де по індивідуальному замовленню працівники можуть зробити вікна та двері, будь-які дерев'яні заготовки. До речі, створено тут і бригаду власних будівельників, яка виконує будь - яку столярну роботу.
- Ми виготовляємо все, що потрібно для спорудження та ремонту будинків, ведення домашнього господарства. Наші майстри можуть під "ключ" збудувати дерев'яний будиночок з матеріалів та заготовок, які роблять на фірмі, - наголошує її директор.
Завдяки високотехнічному спеціальному лісопереробному обладнанні, яке закуплено за кордоном виробляють якісну продукцію. Тому вона користується попитом не лише на ринках України, а й Італії та Угорщини, Польщі тощо.
Звісно, щоб досягти такого успіху потрібно було докласти чимало праці, зусиль, уміння, коштів і років життя. Адже як зізнається Іван Палінкаш, все починалось з однієї пилорами. І так з роками придбав більше сучасного обладнання, збільшувались обсяги замовлень і підприємство розвивалось до сьогоднішнього рівня.
У колективі, де задіяно більше 100 чоловік панує доброзичлива, позитивна атмосфера. Працюють тут як чоловіки й жінки середнього віку, так і молодь. Якщо раніше відчувався потік кадрів, бо місцеві масово виїжджали на заробітки, то на зараз намагаються берегти своє робоче місце. Адже це і стаж і соціальний захист, і людина живе вдома, біля своєї сім'ї.
Звісно, всіх хвилює те, що відбувається сьогодні у державі.
- Дуже б хотілося, щоб побільше продукції залишалось на вітчизняному ринку, і її мали можливість купляти наші люди, - каже Іван Михайлович.
Також директор переймається ситуацією в лісовому господарстві області, адже дерево - це основна сировина, на якій працює його підприємство. Тому виступає за здорову конкуренцію та врегульовану законодавчу базу в даній сфері діяльності.
І хоч вже роками займається експортом пиломатеріалів, сам проти того, аби карпатський "кругляк" вивозили " у чистому виді" за кордон. Можливо саме тому й почав так серйозно займатись деревообробкою.
- Ми повинні забезпечувати людей роботою, а вітчизняний ринок - продукцією власного виробництва. А ліс має приносити користь насамперед тим людям, які в ньому живуть, - наголошує приватний підприємець.
{g}
Що стосується питання рубати чи не рубати ліс, то однозначно, що так. Але це потрібно робити одночасно з відновленням. Скільки зрубали, стільки й засадили.
- Бережне ставлення до екології і навколишнього середовища повинно стати пріоритетним завдання для всіх, хто займається заготівлею і переробкою деревини, - каже Іван Михайлович і запрошує відвідати свої лісосіки у держлісгоспах району, щоб показати приклад, як сам це робить.
Що ж обов'язково це напишемо у наступних публікаціях.
Коментар голови Тячівської райдержадміністрації Василя Дем'янчука:- Деревообробна галузь одна із не багатьох в нашому районі, яка забезпечена місцевими ресурсами, адже Тячівщина багата лісами. До основного кола входять 9 промислових підприємств, значна частина з яких займається лісопереробкою, експортом пиломатеріалів та виготовленням меблевої продукції.
Для місцевої влади дуже важливим є те, щоб ці підприємства мали сировину, адже їх належне функціонування - це робочі місця і поступлення в бюджет. А для цього потрібно не вивозити деревину за кордон , а домагатися переробляти на місцях. Як це роблять усі європейські держави, які дбають про розвиток економіки та добробут населення.
Любов Немеш, Тячівщина