Починається літня спека – і ужгородці потяглися до водойм, зокрема і на території міста. Міська влада також згадала про свою причетність до облаштування місць відпочинку та винесла відповідне рішення на засідання виконкому. «Унґвар» з’ясовував, чому в Ужі не можна купатися і чи взагалі є місця, де це дозволено.
Ужгородський кар’єр, куди охоче ходять купатися багато ужгородців, перебуває на балансі ПАТ «Андезит» і офіційно не вважається місцем для купання.
Саме з цієї причини ніякі проби води на аналіз не беруться, – кажуть працівники санепідемстанції. Один аналіз води коштує 360 гривень, аби їх проводити, треба, щоб підприємство, у власності якого знаходиться кар’єр, уклало відповідний договір.
Іншою проблемою є глибина кар’єру, адже проби необхідно брати і з дна, а без залучення водолазів СЕС не обійтися.
Також аналізи потрібно проводити щоразу після дощів – через кладовище, що знаходиться поруч, адже стікають ґрунтові води з цвинтаря прямо в кар’єр.
Водолази ДСНС розповідають, що найбільшою проблемою кар’єру є його глибина, а для того, щоб він став придатним для купання, необхідно зробити штучне дно. В усіх місцях глибина водойми – не менше 8 метрів, а за встановленими нормами пляжів вона не повинна перевищувати 1,75 м, для купання з дітьми – 70 см.
«Екскурсія» по дну, – запевняють, – покаже, що за 30 років там ні разу не прибирали. Під час занурень знаходили дроти, снасті, гачки, залишки кузовів автомобілів, рами велосипедні, колеса тощо.
Оскільки всюди обривисті береги – є і загроза обвалу породи. Проблема і в різких змінах температури: якщо зверху вода прогрілася до 24 °C, то вже через 2 метри буде 16 °, а в нижніх шарах – не вище 6 °C. Єдине місце, яке більш-менш придатне – біля старої водокачки, але навіть туди немає дороги, тобто ніяка «швидка» не зможе вчасно добратися. Зрештою, в Україні немає жодного пляжу на кам’яному кар’єрі.
Минулого року води кар’єру забрали життя трьох осіб. Промисловий об’єкт, попри заборони та щити із застереженнями, постійно використовується як зона відпочинку. В департаменті міського господарства розповідають, що минулого року прокуратура займалася справою потопельників на водоймі ПАТ «Андезит», але, згідно з документами, у власності підприємства перебуває лише сухий кар’єр – промисловий об’єкт, на якому начебто досі ведуться роботи.
У міськраді стверджують, що не можуть профінансувати навіть найпростішого благоустрою пляжів та оплатити послуги рятувальників на приватній території, тому ужгородці на власний страх і ризик лізуть у воду.
Заступник міського голови, керуючий справами виконкому Олександр Волосянський заявив: треба ініціювати перевірку, щоб підприємство «Андезит» подбало про безпеку ужгородців, або ставити питання хай викачує воду з кар’єру.
В Уж іде всякий непотріб
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса (БУВР) повідомляє: очисні споруди Ужгорода працюють понад 40 років без оновлення і нині вже не можуть забезпечити потреби міста, яке значно збільшилося.
Згідно з проектами, потужність каналізаційних очисних споруд – 50 тис. кубометрів на добу, фактичне навантаження – не менше 80 тисяч, а в дощову погоду – 90-110 тисяч кубометрів стічних вод. Навантаження, яке іноді перевищує допустимі норми більш як удвічі, зрозуміло, призводить до малоефективного очищення стоків
За словами спеціалістів БУВР, будь-який аварійний скид у річку може призвести до загрозливої екологічної ситуації транскордонного масштабу. Реконструкції та капітального ремонту зі збільшення потужностей потребують також каналізаційні очисні смт. Великий Березний, який вище за течією річки.
Проблему підтвердили і в департаменті міського господарства Ужгородської міської ради. В місті діє сім каналізаційно-насосних станцій, з яких найбільш проблемними є № 2, 4, 7. До слова, КНС № 2 обслуговує вулиці Лавріщева, Гагаріна, Анкудінова та Горяни, навантаження на неї – шалене.
Начальник відділу благоустрою Олександра Турянчик розповіла, що в будь-якому випадку при таких об’ємах води раз на рік каналізація робить скид, тобто в річку потрапляє неочищена вода. Як правило, це припадає на літній період.
Президент міської Федерації підводних видів спорту та підводної діяльності Сергій Дмитрієв розповідає, що, крім цих облікованих скидів, у місті є ряд приватних підприємств, які виливають побутові відходи у річку.
Окремої уваги заслуговує і схил на Радванці, який перетворили на сміттєзвалище. Оскільки Уж може підніматися аж до 12 метрів, то проблема забруднення подібними нечистотами – лише питання часу.
Міськвиконком 28 травня прийняв рішення «Про облаштування місць відпочинку та заходи щодо попередження загибелі людей на водних об’єктах міста». За документом, купатися в Ужі не можна. На клопотання голови Федерації водних видів спорту Закарпатської області Ісрафіла Васількіна 2 червня провели нараду фахівців санепідемстанції, рятувальників, водолазів, міської влади та організацій міста, які займаються «водними питаннями».
На цій нараді спеціаліст Головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області повідомив: останні проби води, що бралися 29 травня, відповідають усім санітарним нормам, проте через постійні зміни рівнів води, відсутність сталого дна, потенційні забруднення каналізаційними скидами дозвіл на купання в річці давати не можна.
Тож поки чиновники говорять, голова Федерації водних видів спорту Закарпаття Роберт Левицький запропонував уже з 16 червня розпочати навчання і для дітей від 7 років, і для дорослих у басейні спорткомплексу УжНУ «Буревісник». Обіцяють навчити плавати за 8 занять, і коштуватиме це лише 200 гривень.
Ну а поки на вулиці ще прохолодно, на Ужі в місті стоять рибалки. Хоча ловити рибу теж заборонено.
uzhgorod.net.ua
Тетяна Щоголєва, газета «Унґвар»