{1243} {P1244]Підприємець із смт Солотвино Тячівського району, прийшовши зранку у свій приватний заклад, виявив у магазині виламані вхідні двері.
Сумнівів не виникало: уночі тут хтось добряче «похазяйнував». Власник зауважив, що з прилавків зникли продукти харчування і спиртне. Потерпілий зателефонував у міліцію.
Невдовзі на місце пригоди прибула слідчо-оперативна група Тячівського РВ УМВС. Експерт-криміналіст намагався знайти відбитки слідів, залишених на місці злочину.
Оскільки встановити злодіїв по гарячих слідах відразу не вдалося, то розшуком зловмисників зайнялися оперативник карного розшуку Василь Рошко та дільничні інспектори Солотвинського відділення міліції. Спілкуючись з підприємцем, стражі порядку довідалися, що чоловік потерпів від злодіїв уже вдруге.
Ще торік в грудні у його магазин також вночі проникли якісь невідомі і викрали аналогічний товар. Оскільки сума завданих збитків була невелика, солотвинець не став звертатися до правоохоронців. А десь за два тижні перед тим на цій же вулиці Спортивній було обкрадено магазин іншого приватника. І знову подібний асортимент: спиртне і продукти харчування.
Що цікаво, усі крадіжки траплялися у ніч з п’ятниці на суботу. Тому правоохоронці резонно об’єднали їх за схожістю злодійського «почерку» в одну справу. Міліціонери розпочали перевірку так званого підоблікового елемента, тобто осіб, які вже притягалися до криміналу за скоєння подібних злочинів. У ході спілкування з місцевими жителями Василь Рошко довідався, що на одному з обійсть винаймає кімнату якийсь молодик із сусідньої Рахівщини.
Хазяйка повідомила: звати його Нуцу, він уродженець села Біла Церква. У Солотвині проживав ще з літа. У сезон відпусток підробляв на Солених озерах. Після відтоку відпочивальників Нуцу не повернувся додому, хоча це поряд із Солотвином, а залишився у курортному селищі. Іноді на кілька днів десь пропадав, а потім повертався. За кімнату справно виплачував обумовлену суму. Довелося шукати чоловіка на Рахівщині. Тячівський розшуковик з колегами зустрів молодика у його рідному селі. Той був напідпитку й не надто йшов на контакт, однак спілкування із стражами порядку уникнути не зміг. Ще до цього Василь Рошко зв’язався з рахівськими оперативниками, які повідомили: Нуцу - давній «клієнт» міліції, кілька разів попадався на крадіжках. На «діло» ходив із своїм молодшим братом Василем. З цього й почалася розмова оперативника із незаконослухняним сільчанином. Той спершу поводився зверхньо, мовляв: ні в чому не винен.
Тим часом «шерифи» зустрілися з молодшим братом злодійкуватого чоловіка. Він також уже притягався до криміналу за скоєння крадіжок. І цей теж не надто зрадів міліціонерам, та діватися було нікуди. Спершу агресивно поводився, вимагаючи доказів їхньої причетності до злочинів. Однак суттєві розбіжності у показаннях братів, змусили їх таки розповісти правду. Нуцу зізнався: влітку були непогані заробітки, тому вирішив залишитися у Солотвині. Але після від’їзду туристів, ледь вдавалося заробити на житло. Тож повернувся до старого ремесла. Старший із братів приглядав підходящі об’єкти, потім вдвох ішли на крадіжку, а «товар» переносили у Білу Церкву. Тепер за нічні «набіги» на торговельні заклади курортного селища злодійкуваті брати постануть перед судом.
магазин, крадіжка, Тячівщина