Попри заклики екологів та рятувальників Закарпаття суха трава та сміття продовжує горіти, іноді загрожуючи справжньою трагедією, як екосистемам, так і самим людям. «Трав’яні» пожежі, що швидко поширюються особливо у вітряні та сухі дні, вже стали неабиякою проблемою для рятувальників Закарпаття.
Тільки за попередню добу, 18 серпня, вогнеборці тричі виїжджали на гасіння пожеж, спричинених загоранням сухої трави та сміття на відкритих територіях. В одному з цих випадків пожежа дійсно могла призвести до трагедії. Існувала загроза перекидання вогню із сухої рослинності на поруч розташовану автозаправочну станцію. Якщо ж говорити мовою цифр, то з початку 2014 року на території нашого краю виникло 989 пожеж, із яких 388 - це пожежі сухої рослинності та сміття на відкритій території. А це значить, що кожна третя пожежа на Закарпатті виникала через загорання сухостою.
Спричиняючи такі пожежі, громадяни вважать їх дрібними, та такими, що не нанесуть значної шкоди. Однак дослідження екологів та лікарів свідчить про інше. Окрім того, що «трав'яні» пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту, адже руйнується його мікроструктура, пожежі сухої трави наносять значну шкоду організму людини.
Такі загорання супроводжуються дуже сильним задимленням, а речовини, що виділяються при спалюванні сухостою: чадний газ, формальдегід, сажа шкідливо впливають на наше здоров'я. Шлейф диму від палаючої трави, або залишеної на полі соломи, може поширюватися на багато кілометрів та викликати цілий спектр різних захворювань, в тому числі органів дихання, серцево-судинної системи, а також зростання дитячої смертності. Тому пожежі сухої трави не лише прямо можуть призводити до загибелі людей, а й побічно.
Також, пожежі сухостою вельми небезпечні. Полум'я, що ніким не контролюється, кориться лише вітру, а це значить що воно непередбачуване. Нерідко вогонь повертає до населених пунктів. І тоді горять надвірні споруди та будинки, лінії електропередач і зв'язку, інші об'єкти інфраструктури. Чиєсь майно, нажите з таким трудом, перетворюється в попіл. Але це тільки півбіди. У таких пожежах можуть гинути й люди.
Ще один важливий аспект: в більшості випадків у горе-любителів чистоти не вистачає мужності зізнатися, що саме їхні дії стають причиною некерованого вогняного дійства, і вони просто “зникають” з місця події. А може, ще й тому, що бояться відповідальності й відповідних штрафних санкцій, які їм гарантує Адмінкодекс України. На спалювання сухої трави повинен бути дозвіл органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. За самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф в сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб – від 850 до 1190 гривень.
Варто нагадати і про сміттєзвалища. Стихійний вогонь поруч них може призвести до справжнього екологічного лиха. Процес горіння на таких звалищах супроводжується цілим букетом отрут і токсинів. Відомо, що вони згубно впливають на людський організм, викликаючи ракові захворювання печінки і щитовидної залози.
Вкотре рятувальники звертаються до всіх закарпатців із застереженням і проханням: перед тим, як починати прибирати територію приватного обійстя чи підприємства, варто ще раз подумати про можливі негативні наслідки, і якщо виникають найменші сумніви щодо безпеки, то краще багаття не розкладати, тоді ні здоров’я, ні кишеня не постраждають…