У п’ятницю, 31 жовтня, головний архітектор Ужгорода Петро Сарваш подав заяву на звільнення. Формальне формулювання – «за взаємною згодою сторін».
Того ж дня заяву було задоволено і в.о. міського голови Ужгорода Віктор Щадей підписав відповідне розпорядження.
Відомо, Петро Сарваш пропрацював на посаді начальника управління містобудування та архітектури – головного архітектора Ужгорода неповні три місяці, тоді як процедура призначення тривала більше трьох місяців.
«Очолити цю ділянку роботи мені було запропоновано самим в.о. міського голови. Оскільки йшлося про період після перемоги Майдану і були підстави вважати, що з’явиться можливість змінити дотеперішню систему координат у сфері містобудування та охорони культурної спадщини, я погодився. Хоча розумів, що легко не буде, адже в місті протягом десятиліть «напрацьовані» певні схеми так званого «регулювання»містобудівної діяльності через депутатський корпус, який залишився незмінним у своєму складі та в специфічних методах «роботи», – зазначив Петро Сарваш.
З його слів, «проблеми почалися практично з першого дня роботи. Багато з цих людей виявилися просто не готовими або й не здатними зрозуміти, що місто, яке опинилося, реально, за гранню, вимагає не просто інших підходів, а, по суті, реанімаційних заходів. Натомість, у нас звикли «тупо» вирішувати свої власні, меркантильні питання у спосіб, який зовсім не узгоджується з інтересами міста і громади».
«На жаль, не вдалося відчути підтримку в цьому плані керівництва міста. Тому я визначив для себе, що не зможу працювати в таких умовах.
Думаю, що з моєю заявою багато хто з тих, хто звик вирішувати свої питання у відпрацьований за минулі періоди спосіб, зітхнуть з полегшенням. Бо, нарешті, отримають шанс реалізувати свої проекти. Знаю, що багато з них свідомо працювали на те, щоб я пішов. І я пішов», – каже тепер уже колишній головний архітектор Ужгорода.
«Дуже сподіваюся на те, що на найближчих місцевих виборах, які, ймовірно, відбудуться вже цієї весни, місто виборе собі шанс на виживання і, далі, на краще майбутнє. Наразі ж громаді треба пильнувати за тим, аби до тих фатальних, непоправних речей, які вже було допущено, не добавилися нові втрати», – каже П.Сарваш.