Сьогодні, 26 листопада, в Ужгородському районі та Ужгороді прощаються з бійцями 128-ої механізованої бригади, які 19 листопада під час виконання бойового завдання загинули біля Станиці Луганської (передова фронту) на Луганщині.
З Русланом Семчище прощатимуться в рідному селі Оріховиця з 14 години, а з Ігорем Розлуцьким попрощалися в Ужгороді: спочатку біля обласного драмтеатру, де провели панахиду, а потім планують провести ходу з героєм через усе місто до Кальварію.
Зовсім не знайомі люди прийшли схилити голови та подякувати військовому за службу.
Ігореві було 23-и.
Він пішов в армію добровольцем. Був водієм у медичній роті, – розповідає про хлопця командир медичної роти 128-ої бригади підполковник Олександр Зюрін, який добре знав молодого бійця: «Дуже хороший хлопець, дуже хороший військовослужбовець. Ніколи в житті до нього не було претензій, він добросовісно виконував свої обов’язки. Я вам скажу, що дуже гірко отримувати такі звістки, коли гинуть молоді життєрадісні наші хлопці. Це боляче усвідомлювати. Дякуємо батькам за такого сина. Вічна пам'ять».
{g}
Заступник військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату по роботі з особовим складом Петро Марко більше двох місяців провів на фронті. Військовий з досвідом каже: «Хлопці гинуть за свою державу. Інколи чуєш, що можна би той Донбас вже залишити. Але якщо того супостата не зупинити там, то вони будуть тут. Де зупинимо, там вони й зупиняться. Не хочеться, щоб війна прийшла і сюди (на закарпатську землю). Молоді хлопці гинуть за державу і за нас. Може, це звучить банально, але справді так».
Неоголошена» війна на сході забрала життя вже більше 30-ти закарпатських чоловіків.
7dniv.info