Місто Перечин знаходиться в улоговині річки Уж, з двох сторін його «тісно обіймають» Карпатські гори. Серед цих гір в північно-західній частині міста і розташований ромський табір. На сьогодні тут знаходиться понад п’ятдесят невеликих будинків, в яких проживає більше триста людей. Перечинський табір не є винятковим: близько ста осіб – це діти до чотирнадцяти років.
Ще в радянській роки вище табору знаходилося міське сміттєзвалище, куди звозили не тільки побутові і будівельні відходи, а й сміття з міської і районної Перечинської лікарень, в тому числі й з інфекційних відділень.
Попередні роки, коли кількість опадів перевищувала норму, брудні потоки води стікали прямо до табору. Крім того кілька струмків беруть початок саме з цієї гори. Можливо, саме через це кілька років тому в таборі був масовий спалах гепатиту, тоді ним перехворіли буквально всі жителі. Найбільш важкі хворі лікувались у райвідділенні Перечинської лікарні, а також в Ужгороді та Великому Березному. Зараз ситуація більш-менш нормалізувалася. Колодці з питною водою були очищені, а на рівнинній частині табору були вмонтовані два водяних насоси.
Все це ми дізналися під час нашої розмови з Русланом Сурмаєм, пастором Перечинської благодійної організації «Віфезда» (у перекладі з єврейської «Будинок милосердя»). Руслан завітав до Ужгороду для вирішення кількох питань. В першу чергу, це проблема паспортизації ромів по вулиці Пирогова в Ужгороді, де він веде пасторські богослужіння. І до нього як до одного з освічених ромів часто звертаються його вірники.
Але шляхи вирішення деяких питань він не знав, тому і звернувся по допомогу до Центру. У нас була тривала розмова щодо отримання дозвільних документів на легалізацію самозабудов: як отримати технічний паспорт на будинок, як отримати дозвіл на отримання земельної ділянки від міської ради, як власне легалізувати ці самозабудови. Все це були юридичні питання, які намагається вирішувати і наша організація.
Більше години ми розповідали Руслану шляхи і конкретні кроки для вирішення цього питання. Про те, що ця проблема дуже актуальна для вулиці Пирогова ми писали в попередній статті. Тому ми були підготовлені до цієї розмови.
Але повернемося до життя і проблем ромів Перечина. Як і повсюди в ромських таборах, тут також є кілька проблем. В першу чергу це, звичайно, самозабудови. Із здивуванням ми дізнались, що останні кілька будинків роми вистроїли прямо на сміттєзвалищі. Це викликає тривогу за здоров’я тих мешканців.
А друга проблема, яка хвилює Руслана, це погана відвідуваність ромськими дітьми місцевої школи. Кілька дітей є неграмотними. Тому в місцевій ромській євангелістській церкві організовано недільну школу, яку відвідує близько тридцяти дітей. Своїми силами «Віфезда» кормить дітей два рази на тиждень.
Третя проблема – це паспортизація ромів. Деякі роми із сусідніх сіл району переселилися до Перечина. Якшо у старших людей є штамп про «прописку», то вже молодь часто не може отримати реєстрації за місцем проживання. Ось і виходить, що роми не полишаючи держави, стають апатридами. Це питання треба вирішувати в тісній співпраці з органами місцевого самоврядування.
Ми розповіли Руслану Сурмаю в які органи потрібно звертатись, запропонували і свою допомогу і вирішенні вищевказаних питань.
Але життя не стоїть на місці і ромська молодь старається йти в ногу з часом. Так, в таборі при місцевій релігійній громаді створений хор, у якому співає близько тридцяти осіб. Хлопці мають свою футбольну команду із пляжного футболу у складі семи осіб, яка називається «Перечинський табір». Влітку 2013 та 2014 років вони дійшли до фіналу міського чемпіонату Перечина.
Ми попрощалися з надією на тісну співпрацю!
Євгенія Навроцька