Ольга Ящищак, начальник фінансового управління РДА:

– На коаліцію, яка створена з п’яти політичних сил, покладаємо великі надії. Віриться, що вона візьме на себе відповідальність. Велика частина угоди присвячена поверненню миру в Україну. Серце обливається кров’ю, коли чуєш про чергові жертви на Сході. Гинуть чиїсь сини. Сиротами залишаються діти. Нема прощення агресору за цю неоголошену війну. Нинішній парламент взяв на себе величезний тягар відповідальності за виконання даних народу обіцянок.

Мене, як фінансиста, турбує ось що. Сподіваюся, що ця Коаліційна угода принесе більше користі для місцевих бюджетів та громади. Якщо держава залишить собі всі надходження, то бюджетні установи на місцях і далі будуть лише животіти. Що стосується конкретно дохідної частини бюджету, то вона, на мою думку, має забезпечити в повному обсязі делеговані державою видатки на утримання бюджетних установ, їх розвиток. Нормативно має бути передбачено хоча б заробітну плату працівникам органів самоврядування та бюджетних установ, оплату енергоносіїв в повному обсязі тощо.

Очікуємо позитивних змін, реформ, так необхідні для цивілізованого, нормального життя. І зміни повинні відбутися, перш за все, у кожному з нас.

Джесіка Вайда, студентка відділення журналістики УжНУ:

– Загалом, змальована у документі перспектива нашої країни приваблива. І твердо вказано «маршрут руху» в бік Євросоюзу і НАТО, але побачимо, як буде насправді. Часу для роздумів немає. Всі реформи необхідно терміново втілювати в життя. Думаю, лакмусовим папірцем для політичних партнерів, які підписали угоду, стане прийняття перших конкретних рішень. Бо ми знаємо, що і раніше не бракувало програм, але як справа доходила до втілення, все завмирало. Сподіваюся, що нас не зрадять. Ми підтримаємо владу, якщо вона не забуде про людей.

Щодо молоді. Політики завжди її використовували у своїх інтересах. Хочеться вірити, що після Майдану змінилася і сама молодь, зміниться і ставлення до неї. Нам, молодим, потрібна чітка перспектива, робота, повага. Нас нарешті мають почути політики...

Мирон Помпель, підприємець, депутат районної ради:

– Радий,що нарешті політичні сили знайшли порозуміння і об’єдналися. Тепер вся надія на те, що з першого ж засідання Верховна Рада запрацює плідно. Від народних обранців залежить, чи виправдаються сподівання людей, чи прийдуть в Україну зміни на краще. Нелегке завдання стоїть перед коаліцією. І чи впораються з ним депутати?

Я у бізнесі більше десяти років. На превеликий жаль, особливих змін на краще не відчув. Мінялася влада. Замість одних чиновників приходили інші. І перші, і другі заявляли, що в Україні для бізнесу зелена вулиця. Але наші сподівання були марні. Маю тісні зв’язки із зарубіжними партнерами, і ті диву даються, скільки палиць в колеса ставить українська влада підприємцям.

Усі прагнемо, щоб парламент приймав якісні закони, і щоб вони були обов’язкові для всіх без винятку. Очікуємо зниження податкового навантаження. Бо держава сама загнала економіку в тінь.

Тому і бюджет з величезним дефіцитом. Кількість податків слід скоротити до п’яти – шести, не більше.

Як на мене, слід скасувати податок на додану вартість. Адже він був придуманий тоді, коли в державі було перевиробництво.

Лариса Сарваш, директор Руськокомарівської ЗОШ I-III ступенів:

– Те, що п’ять основних політичних сил, які увійшли до парламенту, знайшли спільну мову і дійшли згоди, а відтак підписали текст коаліційної угоди – це перший крок на шляху відновлення довіри людей до влади. Політики, сподіваюсь, усвідомили свою відповідальність перед простими українцями. Зрозуміло, що цей документ не є панацеєю і вирішенням усіх проблем країни, але погодьтеся, перші цеглини фундаменту, на якому стоятиме нова європейська країна, закладено. На часі – радикальні та рішучі зміни та повна відповідальність обранців за виконання пунктів плану побудови нової України.

Ми обрали нових народних депутатів. Але чи правильний зробили вибір? Чи тих обрали? Чи зуміють вони налагодити командну роботу? Питань поки що більше, ніж відповідей.

Більшість у Верховній Раді буде із 300 голосів. Це вперше за всю історію незалежної України анонсовано такий початок роботи парламенту. Це дає підстави думати, що депутати налаштовані на плідну працю.

Віталій Білак, голова Руськокомарівської сільради:

– Даний документ вкотре анонсує преференції місцевому самоврядуванню. Нам обіцяно додаткові податкові надходження. До того ж інвентаризація та розмежування земель – це давня проблема, яка практично ніколи не вирішувалась. До позитиву віднесу й передачу комунальної та державної власності за межами населених пунктів, адже це дасть розуміння хто і за що відповідає. Думаю, це більше відповідає засадам децентралізації, які зараз декларують. Усе це там, у Києві.

А на місцях маємо проблеми з фінансуванням видатків бюджету, які стали вже традицією через блокування Держказначейством коштів місцевих бюджетів. Ситуація парадоксальна: ми гроші начебто і маємо, але насправді використати їх не можемо. Декларувати можна, але варто кардинально змінювати стару систему і на місцях.

Наталія Петах, нотаріус:

– Парламенту буде над чим працювати. Слід переглянути чимало законів, від яких користі мало. Мене, як юриста, турбують можливі наслідки оформлення спадкових прав посадовими особами органів місцевого самоврядування. На практиці такі нововведення виявляться швидше шкідливими, ніж корисними, і швидше дорожчими, ніж дешевшими.

По-перше, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( щодо деяких питань спадщини)» містить низку юридично некоректно сформованих понять, які несуть в собі корупційні та фінансові ризики. Посадові особи місцевих рад зобов’язані діяти лише в межах та у спосіб, передбачених Конституцією України і можуть мати повноваження виключно щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. А вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного документа, а насамперед у наданні свідоцтву юридичної вірогідності. Отже, має здійснюватися виключно нотаріусом у такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документа.

Згадуваний вище закон – популістський, суперечить низці положень чинного законодавства України, маніпулює юридичною необізнаністю електорату, в тому числі сільського населення. А скільки таких юридичних завалів у нашому законодавстві! Ось де непочатий край роботи.