Протягом останніх декількох днів до мене звертається багато співробітників Ужгородського національного університету, знайомих, друзів, інших громадян з проханням роз’яснити ситуацію щодо погроз від імені Правого сектору Закарпаття т.в.о. ректора Сливці Олександру Георгійовичу працівником відділу, який я очолюю.
Мої співбесідники шоковані декількома обставинами: по-перше, погрозами фізичного насилля, які висловлюються, що є неприпустимим з моральної і правової точки зору; по- друге, фактом, що погрози адресувалися одному з керівників державної установи; по- третє, що ці погрози вчиняв підлеглий керівнику і, нарешті, що було використано ім’я Правого сектору – організації, яку поважають багато українців. Моїх колег дивує ще й те, що мій підлеглий прийшов проводити «профілактичну» бесіду з Сливкою О.Г. без жодного погодження цього кроку зі мною, а також те, що ми перебуваємо, а точніше перебували з ним в одній організаційній структурі – Правому секторі Закарпаття.
Оскільки у деяких ЗМІ, соціальних мережах, на основі заяв представників ПС поширюється теза, що мій співробітник прийшов до т.в.о. ректора лише для того, щоб обговорити питання навчання двох студентів УжНУ, які є членами ПС, то повинен заявити, що це неправдива інформація, тим більше, що ніяких натяків на «хабар» для їх розв’язання не було. Другий візит співробітника у кабінет до т.в.о. ректора Сливки О.Г. мав зовсім іншу мету. Саме в цей день розпочала діяльність слідча група Головного слідчого управління МВС України, яка приїхала з метою розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом підробки документів колишнім складом ректорату. Справжня мета візиту мого співробітника, який в даному випадку уже представився як уповноважений Правого сектору Закарпаття, полягала в тому, щоб шляхом погроз фізичною розправою з боку згаданої організації змусити Сливку О.Г. не допустити у приміщення ректорату слідчих, не надати жодних документів і, взагалі, «не ображати» Федора Шандора і Федора Ващука. На моє особисте переконання, названі дві особи використовують Правий сектор Закарпаття для того, щоб уникнути слідства.
Хочу заявити, що я, як колишній працівник ОВС України, ветеран міліції, офіцер, а тепер працівник УжНУ, вважаю неприпустимим втручання будь-якої організації у діяльність державних структур, використовуючи методи погроз, залякування, використання сили і нищення його майна. Зокрема, є підозра, що це робиться для задоволення інтересів деяких осіб, які знаходяться під слідством.
Хочу повідомити, що я вступив до лав ПС Закарпаття у жовтні 2014 року, керуючись патріотичними настроями та ідеологічними поглядами. Однак дії Правого сектору Закарпаття щодо УжНУ та керівництва Університету змусили мене прийняти рішення про вихід. Жалкую, що ідеологія та імідж цієї організації були зіпсовані такими провокаційними, незаконними діями Правого сектору Закарпаття. Маю велике сподівання, що лідер Правого Сектору Д. Ярош дасть належну оцінку діяльності керівників Правого Сектору Закарпаття.
Василь Кепич