Наближається до завершення 2014 рік – рік 200-річчя Тараса Григоровича Шевченка. Він ознаменувався для нас багатьма різноманітними заходами. Однак найбільша радість для хустян – це вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка нашому землякові Мирославу Дочинцю за його романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» і «Горянин. Води Господніх русел».
У рамках року Шевченка пройшов у стінах Хустської гімназії-інтернату й останній захід – свято-зустріч із поезією Кобзаря в поетичній вітальні. На це свято завітав до гімназистів почесний гість із Ужгорода – Іван Васильович Хланта, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, який представляв Обласний організаційно-методичний центр культури, разом зі своєю внучкою Веронікою Хлантою, ученицею 7 класу Ужгородської загальноосвітньої школи № 6 І–ІІІ ступенів імені Василя Гренджі-Донського.
Свято відкрила заслужена вчителька України Христина Шкробинець, яка представила учням і всім присутнім гостей, познайомила з творчим і життєвим шляхом науковця Івана Хланти. Акцентувала увагу на книжці колишнього вчителя школи-інтернату Івана Губаля «Володар мудрості народної». У цій художньо-документальній повісті, присвячений життю і творчості Івана Хланти, вміщено два вірші нашого учня Івана Гарастея та вчителя Василя Шкробинця до ювілею науковця.
Іван Хланта – неординарне явище в історії культури нашого краю. Можна з упевненістю сказати, що його творча спадщина, а це вже близько 100 книг та народний літературно-мистецький музей, що знаходиться у Копашнівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів на Хустщині стали загальновідомими для всіх шанувальників красного письменства. На цей раз у переповненій учнями 5–11 класів залі гімназії-інтернату упродовж години звучало вічно живе і завжди актуальне Шевченкове слово з вуст ученого та його внучки Вероніки.
Затамувавши подих, учні слухали рядки Великого Кобзаря, які засвідчують його постійну присутність у нашому житті. Воістину, ми чуємо його «крізь століття», звемо «своїм сучасником».
Учні дивувалися тому, як багато знає напам’ять і цитує Шевченка сам Іван Васильович, а ще значну кількість – його внучка. Це для всіх було прикладом того, як треба любити, шанувати і знати поезію свого національного пророка та формувати себе як громадянина і патріота України. У своєму виступі Іван Васильович говорив і про любов до рідної мови, пісні, народу і неньки-України. Він наголошував на активній громадянській позиції кожної людини, яка, за словами Шевченка, не повинна «гнилою колодою» по світу валятись, а має жити, людей любити і творити добро.
Зараз наш народ переживає нелегкі часи, але всі ці випробування повинні ще більше нас згуртовувати, ми повинні пам’ятати, «чиї ми діти», гордитися своєю історією, не забувати своїх обрядів, традицій, удосконалювати знання рідної мови, стати в майбутньому творцями матеріальних і духовних цінностей свого народу.
Свято-зустріч із великим патріотом і справжнім сином України І.Хлантою запалило в думках учнів прагнення й собі активно відстоювати правду й бути потрібними незалежній і соборній Україні.
Під кінець зустрічі учні сфотографувалися на пам’ять із гостями гімназії, придбали для себе цікаві книги І.Хланти та отримали автографи від автора. Ця зустріч запам’ятається нам назавжди.
Владислава Рошко, Богдана Петрінко,
члени літстудії «Джерельце»Хустської гімназії-інтернату