Щиро вітаю Вас із Різдвом Господа і Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа! Радість про народження Месії не має кінця, а вдячність за Божу любов до нас передається з покоління у покоління!

Ніч народження Іісуса Христа, як свідчить християнська традиція, була тихою, а через те, що народжувався Син Божий ми називаємо її ще й святою. Спаситель приходить у світ, який Йому потрібно спасти ціною свого життя, як дитя, тобто як кожен з нас, щоб не відрізнятися від нас по плоті ні в чому.

Вже з самих перших днів земного життя смирення народженого Месії викликає подив. Богомладенець народився у простій обстановці: Його Матір’ю стала проста Дівиця Марія, Його першим домом стає убогий вертеп, який зігрівався диханням тварин, першим ліжком стають ясла, а першими Його бачать не високоповажні правителі, а убогі пастухи. Як пише апостол Павло, явлення Бога у плоті – це велика благочестя тайна (1 Тим. 3:16). Розумом осягнути готовність Бога стати людиною – не можливо! До цієї тайни «благочестя» можна тільки наблизитися з подячним та люблячим серцем!

Час благодаті Божої починається з послуху і смирення. «Так возлюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» – Іоанн 3:16. Син Божий приходить у цей світ смиренно, як Дитя, через внутрішній послух Богу Отцю. Через народження Іісуса Христа оновлюється світ, оновлюється творіння, оновлюється людство. Старий світ розрушив слухняність Богу і смиренність перед Ним, через що розірвав зв’язок землі з небом. Відновити цей зв’язок можна було тільки через послух і смирення, що й робить Син Божий. Світ відходив від Творця, через те Творець Сам прийшов, щоб наблизити нас до Себе.

Однак, пришестя Сина Божого у світ не залишилося таємницею для людей. Святі ангели порушують тишу святої ночі і співають пісню Богу та звіщають пастухів про народження Спасителя світу. Зірка на небі веде мудреців зі Сходу до місця, де перебуває народжений Спаситель. Людство поступово почало прославляти Іісуса Христа. До цієї загальної пісні хвали через милість Божу приєдналися і всі ми.

У минулому році ми з Вами відзначали один з найважливіших ювілеїв у історії нашої єпархії – 100 річчя Мараморош-Сиготського процесу над православними. Наші брати і сестри у Христі, а чиїсь і по плоті, настільки полюбили Христа, що були готові віддати своє земне життя за те, щоб жити із Спасителем вічно у Його блаженстві. Завдячуючи такому прикладу, наш народ проніс свою любов до Бога і через століття гонінь! Я щиро вдячний всім, хто прийняв участь у відзначенні 100 річного ювілею стояння наших духовних побратимів у Православній вірі.

Зараз ворог роду людського знову збільшив свій тиск на тих, хто продовжує хвалити народженого Сина Божого Іісуса Христа, розпалює ворожнечу серед братів. Наша країна знаходиться у стані глибокого смутку через військове протистояння на сході України. Запрошую всіх вас молитися до Господа нашого Іісуса Христа за мир і спокій у нашій державі й надалі. Молимося й за тих, які загинули у цьому протистоянні, серед яких є молоді хлопці та чоловіки з нашої єпархії. Віримо, що Господь зможе у наші душі вселити мир, серця наповнити милістю, та об’єднає всіх навколо Себе у дусі любові до ближнього.

Ваші Високопреподобія боголюбиві отці, всечесне чернецтво, чесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри! Підносячи хвалу Спасителю у ці святі дні, нам потрібно пам’ятати про приклад смирення, який ми отримали від самого Сина Божого. Ми знаємо, що слідувати Богу потрібно у всьому, адже кожен, хто з послухом і смиренням приступить до Господа нашого Іісуса Христа, вже ніколи не побажає розлучитися з Ним!

Христос народився! Славімо Його!