Через місяць Алекс помер в Ужгородському міському пологовому будинку.
Через три дні здорове немовля впало в кому
Еріка Мезей за тиждень до пологів приїхала з рідного Чопа народжувати в Ужгород. На п’ятий день, вранці, почалися перейми, а в обід її відвезли в зал. Шийка малюка була обвита пуповиною, але лікарі запевнили, мовляв, «нічого страшного в цьому немає, народить сама»… Медики все ж сказали Еріці: якщо до 21–22 години дитинка не зможе з’явитися на світ природно, будуть кесерити. Але навіть коли цей час минув, почали витягувати немовля з допомогою вакуум-екстрактора, чим уже могли спричинити крововилив у мозок. І тільки після цього таки зробили кесарів розтин… У пологах брала участь і Оксана Лошак (як уже писав «Замок», скандально відома лікарка попалася на продажу дітей, але її кримінальну справу закрили й повернули на роботу).
Алекс народився ввечері. Важив 3 кг 700 г. Малюка одразу ж повезли в реанімацію. Батькам сказали, що дитина наковталася навколоплідних вод. Вранці виписали, перевели до кімнати, де лежать здорові малюки. Через три дні немовля вже не дихало і впало в кому.
Сам батько, Йожеф Миню, помітив на голівці Алекса синці і шрами й сфотографував на мобільний.
«Уже на четвертий день я побачив: щось не так, – каже Йожеф. – Хлопчик був худенький, не як при народженні. І в нього зникли веснянки. Ось, гляньте, на фото помітно! А вже на іншому, де він у комі, – нема. І в дружини моєї теж такі… До того ж – звідки взялися синці і шрами? Не може здорова дитина раптом через три дні впасти в кому й померти! У Еріки вся вагітність пройшла без проблем…».
У батьків – третя група крові, у дитини – друга і четверта
Через місяць Алекс помер у реанімаційному відділенні Ужгородського пологового будинку. Медики зателефонували батькам, а коли ті прийшли, апарати, завдяки яким дитина жила, були відключені. Пояснили, що в їхнього сина зупинилося серце.
У міліцію заявили не вони, а батько. Після цього провели судмедекспертизу, яка показала: кров дитини – четвертої групи. У документації Ужгородського пологового чомусь зазначено, що в хлопчика – друга група крові. Лікарі навіть переливання зробили.
«Але цього не може бути! – заперечує Еріка. – У мене й чоловіка третя група. У нас це навіть у паспорті вказано! Це ж довела експертиза. Нам так і сказали: щоб дитина мала четверту або другу групу, принаймні один із нас, батьків, повинен був мати цю групу крові». Еріка і Йожеф намагалися все з’ясувати, але медиків неможливо було застати на місці: то десь вийшли, то у відрядження поїхали…
«А про те, що застосовували вакуумну екстракцію, в історії пологів – ні слова, – каже жінка. – Головний лікар пологового зателефонував і сказав негайно принести йому мою медичну картку. Певно, хотів щось переписати…»
«Може, моя дитинка десь є, жива і здорова…»
Після того, як батьки трохи оговталися від горя й уважно вивчили медичну документацію, замислилися:
«Може, лікарі підмінили маля? Ми чули, що таке буває… Тим більше, судмедекспертиза це підтверджує: у хлопчика, який помер, інша група крові. Але результати судмедекспертизи для лікарів пологового будинку нічого не значать. Медики, які приймали пологи, від усього відхрещуються. Вже шість місяців не можемо справедливості добитися… Лише чекаємо. Може, моя дитинка десь є, жива і здорова…»
«Це не може бути наша дитина. У нашого хлопчика має бути третя група крові, – каже Йожеф Миню. – Ми навіть у Київ до професора телефонували, він теж підтвердив: якщо в батьків третя група, у немовляти має бути така ж або перша. Не інакше. Медики заперечують – кажуть, у дитини друга група крові. Але де правда і хто винен у смерті нашої дитинки? Хто буде відповідати за це? Ми просили зробити тест на ДНК, але вони тільки час тягнуть. Я чув, що крали дітей, і якщо Алекса підмінили… Невже з багатьма матерями так чинять? Як лікарі вибирають дітей? За красою чи групою крові? А як потім сплять уночі, спокійно? Совість не мучить? Як почуваються лікарі, що таке вчинили?..»
«Стільки ж малюків є в інтернатах! Нащо забирати в батьків їхню здорову дитину, – каже Еріка. – Якщо нашого хлопчика підмінили чи вкрали, хочемо його знайти. А тому просимо всіх, хто має якусь інформацію про цей чи подібний випадок, телефонувати нам – +38099 178 30 42.
Можливо, наша дитина жива, і ми її знайдемо…»