Центральна українська преса звинуватила закарпатців в тому, що вони найбільше ухиляються від мобілізації. З цього приводу ми заявляємо, що високий відсоток тих закарпатців, які відмовляються воювати на Сході України, пояснюється кількома факторами:
1. Закарпаття є найвіддаленішою адміністративною одиницею від місця бойових дій і тут не так відчувається серйозність загрози.
2. Закарпатцям до кінця не відомі справжні причини протистояння.
Ця війна носить характер не лише територіального протистояння, але й національного, а багатонаціональне Закарпаття не визнає ворожнечі на національному грунті.
3 Закарпаття – прикордонна з Євросоюзом область і ми є свідками цивілізованих вирішень конфліктів і юридичної обґрунтованості дій влади. Натомість у нас люди і досі не розуміють, як сформулювати військове протистояння на Сході. Це війна, чи антитерористична операція? Чи повинні в цьому військовому протистоянні брати участь всі громадяни України, або лише підготовлені військові та правоохоронні фахівці? Чому влада говорить про агресію Росії, натомість і далі продовжує активно вести торгівлю з агресором?
4 Окрім того, закарпатці, як і всі українці, хочуть знати, які соціальні гарантії вони отримають у випадку участі у цьому військовому протистоянні. Закарпатці прагматичні люди і повинні знати, як держава готова віддячити їм за участь у цій війні.
І останнє, за трохи більше ніж 100 років на території Закарпаття змінилося мінімум чотири державні утворення. І наші краяни хочуть знати, що саме Україна зробила для закарпатців, щоб вони вважали її рідною і готові були за неї воювати.