Під час захисту Вітчизни в межах мобілізаційних заходів підстави для припинення трудового договору з мобілізованими особами, згідно із Кодексом законів про працю України, відсутні.
Про це наголосила в.о. директора департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА Ганна Морозюк. «Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи й організації зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання громадянського обов’язку на збірні пункти та до військових частин. Тобто, отримавши відповідний документ про мобілізацію роботодавець зобов’язаний звільнити працівника від виконання обов’язків за його трудовою функцією, зберігши за ним місце роботи», – зауважила Ганна Степанівна.
Вона також зазначила, що статтею 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) зі змінами, передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному урядом України.
Водночас у табелі обліку використання робочого часу відсутність співробітника на роботі обліковується відповідно до умов, встановлених на підприємстві, заробітна плата (середній заробіток) виплачується в порядку, встановленому колективним договором для всіх працівників.
Зазначені гарантії розповсюджуються на всіх працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, та на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням. Підставою для надання зазначених гарантій працівникові є повістка військового комісаріату про призов працівника на військову службу.
«Таким чином, всі працівники, які були звільнені з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, повинні бути поновлені роботодавцем на роботі, – наголошує очільниця департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА Ганна Морозюк. – Це здійснюється шляхом скасування наказу про звільнення, внесення відповідного запису до трудової книжки та особової справи працівника. Про факт скасування наказу про звільнення роботодавець зобов'язаний повідомити працівника листом із долученням копії наказу».