Чим же шкідливе таке спалювання та яка йому альтернатива ми й поговоримо далі.

Екологи стверджують, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке так рясно окропляють від колорадського жука. З листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до згорання зимуючих корисних комах та до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

Через умисне випалювання сухої рослинності зростає небезпека розповсюдження пожеж у лісові масиви, на дачні ділянки, населені пункти. За словами директора Департаменту екології Віталія Семаля, на території Закарпатської області за 2014 рік виникло 500 займань сухої рослинності, що призвело до втрати понад 8 млн. гривень.

Згідно зі ст. 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення відповідальність самовільне випалювання рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне штраф для громадян від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів, а на території природно-заповідного фонду – від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів.

Таким чином, органічне сміття – листя, бадилля, траву – краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його родючішим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто відвести на сміттєзвалище або до сміттєзбиральної машини.

Дотримання цих простих вимог позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.