Людина і природа є невід'ємним цілим. Недоцільно говорити, що людина підкорила природу, адже завдяки її багатствам людство спокійно живе, насолоджуючись різноманітними дарунками матінки-природи. Та не завжди їх цінує.

Я живу в чудовому містечку Виноградів. Навкруги гори, ліси, поля, що слугують окрасою мого міста. Річка Тиса додає чарівного відтінку, та заворожує своєю красою. Влітку ми маємо куди поїхати відпочити з сім'єю, чи то на річку скупатись, гріючись на сонечку та любуючись краєвидами; чи то сходити в ліс по гриби, поринути в гармонію спокою та затишку, відчути свіжість гірського повітря, чи просто побути наодинці з природою. Для мене, навколишня краса є оберегом та символом такого маленького, але затишного і теплого містечка Виноградів.

На жаль, мою думку не розділяють деякі мешканці міста, які надають перевагу свавільному та нераціональному використанню природних багатств. Вони тримають порядок в себе вдома, забуваючи що місто, в якому живуть, також є їхньою домівкою. Прикро бачити, коли люди, вдосталь насолодившись відпочинком на природі, збираються додому і залишають після себе сміття, залишки від пікніку, чи просто непотрібні речі. І мови не може йти про культуру, при небажанні розвивати красу навколо себе, і навіть, дедалі більше нищити її.

Береги нашої величної річки Тиси засмічені, течія несе і викидає непотріб повсюди. Серце крається, коли бачиш, на скільки люди псують цю красу. Чи знаєте ви про історію нашого замку Канків? Це не просто руїни, це гордість нашого міста, символ нашої історії. Неодноразово мені доводилось спілкуватись з туристами з інших областей і навіть країн! Їх вражає краса нашого краю, безмежні простори, чудові творіння природи. Вони з радістю відвідують найцікавіші заклади, церкви, архітектурні пам'ятки Виноградова. Особливо, туристи полюбляють відвідувати Канків, адже саме звідти спостерігається чудова панорама мальовничого Виноградова. Та розчарування приходить, коли вони в очікуванні приємних спогадів та дивовижних фотографій бачать сміття, яке виноградівці безсоромно залишають прямо на руїнах замку. Там, де колись творилась історія нашого міста, зараз безліч сміття і побутових відходів.

Чи такою повинна бути культура нашого міста?

Чи такий спогад має лишатись в туристів, які долали кілометри, щоб завітати до Виноградова?

Пройшовшись центром міста, де на кожному кроці розташовані смітники, та проводиться регулярне прибирання, ви рідко коли побачите обгортку від цукерки, чи пусту пляшку з-під води. Посміхаєтесь, адже вам приємно гуляти по чистому місту, де все прибрано і милує око. Та варто відійти від центру, пройтись узбіччям доріг, і прикро здивуєтесь скільки сміття люди нещадно викидають просто біля вулиці. Сморід, знищена природа, неприємний вигляд – це лише верхівка айсбергу. В мене не вкладається в голові, як можна просто так викинути пакет зі сміттям туди, де ходять люди, де квітне природа. Ми так прагнемо стати повноцінним членом Євросоюзу, де порядок і чистота, а самі забуваємо, що Європа починається з нас самих. І найперше, виноградівцям треба навчитись цінувати красу свого міста, бо, з рештою, схаменемось лише тоді, коли природу неможливо буде відновити. Вирубка лісів, знищений тваринний та рослинний світ, каламутна та непридатна навіть для купання річка Тиса.

Невже ми цього чекаємо?

Невже цьому навчали нас батьки та старше покоління?

Людство забуває, що потрібно дбати не лише про себе, а і про майбутнє своїх дітей, навчати їх культурі та чистоті. Якщо кожен візьме собі за правило не залишати сміття, а турбуватись про навколишній світ, Виноградів розцвіте в обіймах турботи про нього.

Наступає довгоочікувана весна. Від імені усіх учнів своєї школи та людей, яким не байдуже, в якому стані наше місто, я закликаю кожного мешканця подбати про природу, віддячити їй за всі ті багатства, якими вона нас нагородила. Шляхів до покращення екологічного стану є безліч. Найбільш ефективним, я вважаю, є проведення суботників, але не тільки на території шкіл та центру, а й просто на узбіччі другорядних доріг, річки Тиси та, що найголовніше, на руїнах замку. Я спеціально зробила декілька фото, в якому болючому стані перебуває зараз така цінна архітектурна пам'ятка. Своєю статтею висуваю пропозицію місцевій владі залучити жителів нашого міста до взаємної співпраці по очищенню середовища, в якому ми живемо. І таким чином, кожен відчує свій внесок у розвиток культури, охайності та квітучості нашого чудового міста Виноградів.

Як казав маленький Принц: "Є таке тверде правило. Встав вранці, умився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету".

Тетяна Москаль, Виноградівські вогні