Із настанням весни на Закарпатті стартує «гаряча пора» загорань сухої трави та інших пожеж в екосистемах. Головною причиною їх виникнення є людська недбалість і недотримання елементарних правил протипожежної безпеки. Запалюючи багаття під час відпочинку в лісі, чи спалюючи минулорічну суху рослинність в себе на городі, громадяни не замислюються над тим, що своєю поведінкою вони здатні спричинити масштабну пожежу.
Під час загорання сухої трави полум’я може перекинутися на житлові будинки та інші споруди, завдавши при цьому значних матеріальних збитків. Разом із тим, такі пожежі завдають непоправної шкоди довкіллю, знищуючи родючий шар ґрунту. Страждають у подібних ситуаціях і люди, змушені вдихати токсичний дим, що містить сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів.
Осередком потенційної пожежі можуть стати й ліси, куди з приходом весни закарпатці прямують на пікнік. За статистикою, найбільше пожеж у лісових масивах виникає в суботу, неділю й понеділок (до 40% загорань). Вогонь може знищити величезні площі лісу, степову рослинність, середовище існування птахів і звірів. Унаслідок природних пожеж змінюється клімат, пересихають русла річок, порушується екологічний баланс. Зважаючи на сказане вище, закарпатські рятувальники закликають людей дотримуватися на природі правил пожежної безпеки й не допускати загорань в екосистемах. У лісах і парках багаття слід розкладати тільки на спеціально відведених ділянках, ні в якому разі не залишати його без нагляду й обов’язково гасити перед поверненням додому. Якщо ви розпалюєте вогнище у себе на подвір’ї, робити це треба у безвітряну погоду на відстані мінімум 15 м від будівель і споруд.
Нагадаємо і про те, що відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, лугів, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або порушення умов такого дозволу – тягне за собою адміністративну відповідальність. Порушникові загрожує накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів (170-340 грн) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850- 1190 грн).