Останнім часом в засобах масової інформації все частіше з’являється інформація про грубе порушення ВАТ «Закарпатавтотрансом» Законів України. Новину висвітлюють у різних варіаціях: прозвучало і те що Прокуратурою м.Ужгород розпочато кримінальне провадження щодо службових осіб ВАТ «Закарпатавтотранс», Власник автостанцій затриманий, накажуть керівництво монополіста, ВАТ «Закарпатавтотранс» відповість за свої вчинки і т.д. – Комедія особисто для мене, Обурення для Товариства, мрія для окремих громадян що замовляють брехливі репортажі, обдурення для пасажирів, втіха для контролюючих органів та напруга для перевізників. Звісно можна й надалі не реагувати на подібні інформаційні сплески, але ситуація набирає обертів. Особисто очільник області п.Губаль В.І. виявив турботу і відреагував на телефонний дзвінок громадянки, якій не продали квиток на АС Ужгород1. Подія трапилась 25 березня. Лячно від думки що чиновники вищого рангу в області тями не мають щодо діяльності на ринку пасажирських автобусних перевезень. Не виключено що його теж дезінформують, але непрофесіоналізм та небажання віднайти корінь проблеми, ігнорування численних листів з проханням навести лад в системі пасажирських перевезень, наклеп на діяльність Товариства, явний підкуп журналістів показують не здатність відповідати за обов’язками згідно займаної посади . Саме цей випадок змусив мене внести Роз’яснення щодо Закону Україну «Про автомобільний транспорт».
ВАТ «Закарпатавтотранс» надає послуги як перевізникам так і пасажирам. Зосереджуємо увагу на тому, що з багаточисленних учасників ринку перевезень, саме наша діяльність направлена на моніторинг пасажиропотоку, аналіз потреб ринку пасажирських автобусних перевезень, підвищення якості обслуговування та розвиток транспортної інфраструктури зокрема. З багатьох учасників ринку перевезень, ми являємось чи не єдиними, хто дійсно прагне справедливого, прозорого та правового вирішення комплексу проблем, пов’язаних з викликами та загрозами що призводить до поступового знищення транспортної інфраструктури в краї.
Ст. 36 ЗУ «Про автомобільний транспорт» надає чіткий перелік обов’язкових послуг які надаються автостанціями як перевізникам так і пасажирам. «Автостанції надають пасажирам послуги, пов'язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, послуги, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, належать: продаж квитків; користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння; можливість користування громадськими вбиральнями; інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки. До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків; організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ; інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті. За надання обов'язкових послуг автостанцій з осіб, які придбавають проїзні квитки, стягують автостанційний збір, що входить до вартості квитка».
Прошу звернути увагу що всі зобов’язання взяті на себе автостанцією перед пасажиром і перевізником виконуються в повному обсязі. Виникає запитання щодо пільгової категорії громадян?!
Ст. 41 ЗУ «Про автомобільний транспорт» Основні права і обов’язки пасажира:
Пасажир зобов'язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду відповідне посвідчення; виконувати вимоги правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Тобто підставою для здійснення пільгового перевезення являється НЕ квиток, а ПОСВІДЧЕННЯ! Пільгові перевезення відповідно до Закону НАДАЄ ПЕРЕВІЗНИК і аж ніяк не автостанція області. До речі, автостанції взагалі не здійснюють перевезень . Послуги автостанції для пільгової категорії громадян є платними і стягуються у вигляді автостанційного збору. Саме тому, громадяни з правом пільгового (Роз’яснення Закону Україну «Про автомобільний транспорт») проїзду які БАЖАЮТЬ скористатись послугами автостанцій повинні сплатити станційний збір тим самим придбати квиток за символічну ціну. В Закарпатській області існує 1481 зупинок, з яких лише 19 є підконтролем ВАТ «Закарпатавтранс». Отож переходим до наступної статті.
Ст. 42 ЗУ «Про автомобільний транспорт» Договори щодо перевезення пасажирів. Договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, з моменту посадки в автобус. Роз’яснення: перевізники посадку в автобус проводять на підставі квитків, проте підставою для здійснення пільгового перевезення являється НЕ квиток, а ПОСВІДЧЕННЯ, яке згідно ст. 39 є обов’язковим!
Ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення: для пасажира квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду посвідчення особи встановленого зразка). Тут мені здається все зрозуміло, повторюватись немає сенсу.
Ще донедавна мені здавалось що вищенаведені статті Закону України є зрозумілими та не потребують окремих роз’яснень. Моя думка не змінилась! Людина як мінімум з середньою освітою, прочитавши Закон зрозуміє і не буде його ігнорувати. Отож для себе роблю два висновки: якщо діючі представники влади, зокрема очільник області, дійсно не володіє інформацією то люстрації не уникнути. Проте маю великі сумніви. Більш ймовірний другий висновок: своїми діями очільник області та його підлеглі намагаються уникнути відповідальності. Як то кажуть : «Було море по коліно, але затопило болото». Підвердженням чого є наступні статті Закону України.
Ст. 29 ЗУ «Про автомобільний транспорт» Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Ст. 31 ЗУ «Про автомобільний транспорт» Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Що це означає?
– Компенсація за здійснення пільгових перевезень пасажирів є зобов’язанням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до закону. На сьогоднішній день ЖОДЕН міжміський перевізник не отримав дотації за перевезення пільгової категорії громадян. Це десятки млн. грн. Постала проблема саме існування багатьох перевізників, рентабельності їхньої діяльності. Тому між вибором перейти у тінь, припинити свою господарську діяльність чи обмежити кількість пільгових перевезень – перевізники надали перевагу останньому до моменту фактичного виконання організатором – Закарпатською обласною державною адміністрацією вимог частини 4 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» що не суперечить діючому законодавству України. Зосереджується увага на факті, що перевізники області не припинили обслуговувати пільгову категорію громадян, а ОБМЕЖИЛИ. Так, 25 березня 2015 року АС Ужгород1 було реалізовано 560 пільгових квитків, в цілому по області 1670.
АДМІНІСТРАЦІЯ Закарпатської ОДА за роки незалежності України не сплатила жодної гривні компенсації на міжміських рейсах, перевізники ЗМУШЕНІ через збитковість обмежувати перевезення пільгової категорії, а звинуватили в порушеннях ВАТ «Закарпатавтотранс».
Для Товариства є зрозумілою ситуація, при якій чиновники адміністрації, що відповідають за реалізацію державної політики в сфері надання пільг вводять в оману керівників вищого рангу у Закарпатській області, дезінформують населення, та чинять тиск на діяльність ВАТ «Закарпатавтотранс», паралізують роботу працівників станцій та свідомо загострюють соціальну напругу серед населення відмовляючись навести порядок в системі транспортних пасажирських перевезень – за гроші виділені державою перевізникам потрібно відзвітуватись...!
Враховуючи вищенаведене ВАТ «Закарпатавтотранс» залишає за собою право захищати свої права, честь, гідність і ділову репутацію у відповідності до Конституції України..
Кречко Й.В.