У шоколаді, тісті та барвистих цукатах дітлахи навчальних закладів Ужгорода провели квітневий день. Для них будній день перетворився на шоколадну феєрію, яка мала серйозне патріотичне значення. Майстер клас із випікання пасок та виготовлення шоколадних писанок провів для дітей відомий на весь світ закарпатський кондитер Валентин Штефаньо. Спекти паску для воїна — це те, що не просто відволікло дітей від насущних проблем та дало їм неймовірний заряд позитиву.
«Це спосіб передати частинку тепла для наших героїв, спосіб, який діти запам’ятають на все життя!» — трохи відійшовши від веселого гамору розповів Борис Кондратюк, голова ГО «Закарпатська громада». «Не так багато підприємців зараз готові насправді допомагати нашим хлопцям на війні, до того ж приділяти цьому стільки часу. Із Валентином ми проводимо уже не перший захід, і кожного разу ми справді задоволені результатом!» — додав пан Борис.
Загалом у майстер-класі взяло участь 12 дітей батьки яких боронять вітчизну на фронті війни. Приємною несподіванкою стало шоколадне дійство і для дітей зі сходу. Співорганізаторами події стало управління освіти міста Ужгород. Вони також часто проводять різні події для дітей. Валентин Штефаньо, який проводив майстер клас, підкреслив: «У матеріальних масштабах ми не можемо похвалитися величезними досягненнями у допомозі військових. Але значення заходу не у кількості допомогли, а у тому, аби підтримати бійців духовно, щоб воїни знали: ми думаємо про них, переживаємо і хочемо, аби вони хоч трохи були ближчими до Великодня. Я вважаю, що це наш обов’язок!»
{g}
Як Валентин, так і вихованці ужгородських навчальних закладів, прикрасили пасочки не лише горішками та родзинками. Без перебільшення вони осипали вироби своєю любов’ю. Та позитивна атмосфера, яка панувала у майстерні, обов’язково зігріє воїнів на передовій.
«Это так прелестно! Чувствую себя настоящим шеф-поваром! Я первый раз пеку пасху, мы еще никогда не делали ее! Я это шоколадное яйцо обязательно сохраню к празнику!», — розповіла Аня Гаврилюк, у якої увесь ніс був у шоколаді.
Облизуючи пальці від шоколаду та доробляючи шоколадну писанку, Микита Педь упевнено підсумував: «Найцікавішим було їсти шоколад! Шоколадні яйця ми робили всі разом. Не думаю, що дочекаюся Великодня, аби скуштувати готову шоколадну писанку. Напевно, з’їм її відразу! А пасочки хай їдять воїни. Вони ж зараз рятують наше життя!»
Діти як ніхто інший розуміють, наскільки воїнам потрібна підтримка. Вони горді тим, що змогли подарувати їм частинку своєї душі. А уже завтра паски передадуть Руху підтримки закарпатських військових, і разом з іншою волонтерською підтримкою вони поїдуть у зону бойових дій.
Марічка Черничко, Прес-служба ГО «Закарпатська громада»