Нагадаємо, до чергової сесії Ужгородська міськрада вже підготувала проект рішення “Про розроблення містобудівної документації”. Цим документом депутати хочуть погодити дозвіл на розробку детального плану товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпатське енергетичне товариство" з метою спорудження на річці Уж 2-х міні-ГЕС: неподалік стадіону "Авангард" та поблизу парку "Підзамковий".

Йдеться про комерційний проект вартістю 3.5 мільйона євро, але це довгий пролонгований процес, який окупиться за 8-10 років.

Попри сподівання активістів давати електрику на освітлення міста чи ужгородцям міні-ГЕС не зможуть.

Так ужгородський активіст Микола Пастухов запропонував пускати частину електрики на вуличне освітлення. Втім, наразі нема законодавчого механізму, який би дозволив певний відсоток віддавати чи місту, чи комусь іншому. У такому разі компанія одразу ж втратить ліцензію.

Як розповів Акатов Віктор, автор та розробник проекту, пропоновані міні-ГЕС не є шумними (37 обертів за хвилину), не викликають нагрівання та не потребують будівництва окремих труб. Будівництво руслової міні-ГЕС є простішим, ніж дериваційних старих міні-ГЕС- Окрім того, як запевняють виробники турбін, лопасті є безпечними для риби, а сама турбіна у разі паводку може зміщатися.

Заступник ужгородського міського голови Ярослав Шафар, позиція керівництва міста наступна:

“Ми раді будь-якому інвестиційному проекту, якщо це буде приносити користь місту. Тому ми організували цю зустріч, аби громада Ужгорода могла долучитися до обговорення проекту”.

Якщо всі інстанції, а саме рибгосп, держекоінспекція та навіть громада дадуть своє схвалення, то проект буде впроваджений. Зраз же, аби "Закарпатське енергетичне товариство" банально не пішло з міста, їм хочуть дати дозвіл на розробку детального плану міні-ГЕС.

Акатов Віктор також розповів, що свої дії компанія почала на Закарпатті у 2014 році. Це був дозвіл на проведення вишукувальних робіт, аби зробити висновки щодо можливості без нанесення екологічної шкоди спорудити міні-ГЕС. Увага приділялася річці Уж у тому числі. На її дослідження компанія витратила близько 700 тисяч гривень. Йдеться про топографію, гідрологію, геодезію. Втім, після погодження розробки детального плану, фірмі іще буде потрібно бурити скважину. У залежності від результатів плани зі спорудження міні-ГЕС можуть взагалі відмінитися через непридатність місцевості.

Отримані дані стверджують про можливість будівництва двох міні-ГЕС на Ужі. Як стверджує чоловік, будівництво дасть змогу навіть покращити екологічний стан річки Уж, спорудити рекреаційні зони.

Попереднього досвіду спорудження подібних міні-ГЕС сама компанія не має, але подібні є у Румунії на річці Молдова та Польщі.

Як стверджує представник компанії, рівень шуму міні-ГЕС не буде більшим ніж самої річки. Нагадаємо, йдеться про 37 обертів за хвилину.

Що стосується дамб, то тут були зроблені детальні топографічні зйомки і у проекті передбачені захисні дамби. Підняти воду для цих ГЕС треба на 2 метри, а не на стандартних 4, як то було раніше.

Присутнім неодноразово нагадували, що це перша презентація проекту для громади, для депутатів новітньої французької технології, яку можна розміщувати у межах міста. Йдеться лише про дозвіл на розробку плану.

Тим не менше людей більше цікавили вигоди, які вони отримають від комерційних міні-ГЕС.

Міні-ГЕС у районі Боздоського парку

Так, у проекті передбачена соціальна складова, благоустрій територій і берегоукріплення, як от зведення додаткових захисних дамб тощо. Окрім тог, кожна станція перерахує одноразово по 150 тисяч на потреби Ужгорода.

Як розповів Ярослав Шафар, дамба біля “Авангарду” дозволить збільшити рівень води у болоті біля Боздоського парку, а також пустити рибохід по каналу, який проходить у парку. Навколо дамби відновлять набережну та створять рекреаційну зону.

“У випадку з плотиною біля Боздоського парку буде повернення рівня води до 70-75 років. Про це нагадують три кільця для човнів, які є на набережній” , наголосив чиновник.

У 2011 році подібна фірма вже зверталася за таким дозволом, але тоді їм відмовили, оскільки це робилося виключно заради того, аби згодом перепродати пакет готових документів.

Міні-ГЕС у районі парку "Підзамковий"

Що стосується землі, то на одну міні-ГЕС треба 0.5 га водного фонду. Потужність однієї міні-ГЕС складе до 1 мегаВату. На практиці йдеться про 1/30 потреб електроенергії міста.

Тим не менше екологи одразу ж забили на сполох.

Річ у тім, що дамби міста розраховані на проходження, а не на тримання води, бо вони ґрунтові. На це пан Акатов повідомив, що у проекті виділені кошти на берегоукріплення. Особливо, у місці дамб увагу звернуть на лівий і правий берег. Далі вода буде спадати.

“Щодо ґрунтових вод, то за умов виконання певних вимог воно не має бути суттєвим”, - розповів Віктор Акатов.

Тим не менше у міських підвалах є проблема блукаючих вод, постійності стояння води, схований малий Уж. Ці питання ще потребують додаткового дослідження.



“Біля пішохідного мосту вода буде такою самою, як і зараз”, - запевнив підприємець.

Екологи також нагадали, що кожні 10 років водгосп вимушений чистити наноси, острівки у руслі. Віктор Акатов запевнив, що слідкувати за рівнем річки і чистити її будуть власники міні-ГЕС. Підсумували на тому, що треба порахувати, щоб швидкість води була такою, щоб намул виносила сама вода і не виникали наноси.

Як наголосили присутні екологи, згідно директиви водної ЄС будь-яка руслова чи дериваційна ГЕС призведе до погіршення екологічного статусу міста. У Європі законодавство передбачає певну систему компенсацій за погіршення стану екології. У нас же, нагадаємо, йдеться про одноразові виплати.
Активісти також згадали про естетичну складову. Річ у тім, що русло Ужа штучне, воно спеціально планувалося під таким кутом, аби бути естетичним. Дамба змінить його вигляд. Це питання Віктор Акатов пркоментувати не зміг.

Подібні міні-ГЕС на карті Європи

Наостанок нагадав, що податки платитиме до бюджету Ужгорода і втікати до Києва не буде. Наразі ж фірма зареєстрована в Ужгороді. Сама станція потребуватиме 5 людей після запуску. Вона автоматизована і управлятиметься на відстані. Певні вигоди місто отримає у період будівництва. Окремо слід наголосити, що прибуток фірми оподатковуватиметься по так званому “зеленому тарифу”.

Врешті можна сказати, що, з одного боку, маємо ризики у протипаводковому захисті і втрати у екології. З іншого боку, йдеться про налагодження інфраструктури. Закон питання компенсації не регулює, тож остаточне рішення залежатиме від доброї волі Ужгородської міськради та, можливо, громади.

Підсумуємо словами президента громадського обєднання "Екосфера" Оксани Станкевич: