Чимало українців, покинувши все своє майно, пожитки, тікали з небезпечної зони, багатьом вибратись так і не судилось. Значна ноша впала на плечі ліквідаторів, які ціною власного здоров’я та життя рятували своїх ближніх. У ліквідації наслідків найстрашнішої техногенної катастрофи у історії людства брали участь і співробітники Державної служби охорони в Закарпатській області.

Василь Гольча, начальник відділу кадрового забезпечення УДСО при УМВС України в Закарпатській області, хоч сам і не був у Чорнобилі, але після розповідей одного з ветеранів ДСО і свого товариша, впевнено стверджує – страшнішого і бути не може.

- Покинуті будинки, покинуте майно, порожнеча… Величезне місто, все сіре, похмуре, тільки скрип гойдалок нагадував, що тут ще кілька днів тому процвітало життя. Важко й уявити, що в одну мить твоє життя може змінитися так кардинально. Мій товариш, від котрого я так багато чув про цю трагедію – нині ветеран ДСО – службу ніс у самій Прип’яті. Ті картини, які він бачив, завжди розповідав неохоче, але дещо повторював весь час – «Не дай, Боже, такого ніколи!»

- Основною задачею правоохоронців в зараженій зоні була охорона громадського порядку, забезпечували пропускний режим, адже злочинців не лякала й така річ, як радіація, – розповідає начальник відділу кадрового забезпечення УДСО.

Окрім товариша Василя Гольчі з ДСО Закарпаття несли службу у зоні катастрофи 52 міліціонери, а всього з Закарпаття було задіяно більше 400 працівників органів внутрішніх справ.

- Всі працівники ДСО з Чорнобиля повернулися живими, й продовжили службу в ОВС. Сьогодні всі вони на пенсії за вислугою років. Та, нажаль, з роками зростає «чорний» список ветеранів-ліквідаторів. На дошці пам’яті померлих вже 11 фотокарток. Вічна їм пам'ять, - каже Василь Гольча.

Сьогодні в підрозділі намагаються бодай якось допомогти сім’ям тих, кого в живих вже немає. Щорічно надаються продуктові пайки, допомога у вирішенні певних соціально-побутових питань, займаються колеги з ДСО і наведенням порядку на місцях поховання ліквідаторів.

Трагічну річницю щорічно відзназначають в колективі МВС в Закарпатті. Вшановують пам'ять тих хто помер. А минулого року у холі клубу Управління було освячено дошку пам’яті ліквідаторів.

- Досі у пам’яті ліквідаторів живуть тяжкі спогади про події тих страшних днів, адже те, що вони там бачили, нам і не снилось. Я хочу, аби ці події залишились тільки в пам’яті, і молода Україна, та й увесь світ, більше ніколи такого горя не знали. Низький уклін тим, хто ризикував ціною власного життя, - додав Василь Гольча.