Сповнений вражень від попереднього туру українськими містами з програмою "Угорська рапсодія" (2012р.), цього разу колектив знайомитиме глядачів не лише з власною культурою, але й із багатою фольклорною палітрою народів, які сторіччями мирно і гармонійно співіснують у Карпатському регіоні.

Гастролі складатимуться з двох частин. 25 травня відбудеться прем’єра вистави в Закарпатському обласному державному українському музично-драматичному театрі, за тим угорський колектив помандрує до Києва, Львова, Сколе, Берегова. Друга частина туру стартує на початку червня і охопить Берегово, Тячів, Рахів, Чернівці та Івано-Франківськ.

Окрім основної мети туру – зміцнити добросусідські взаємини з українцями, колектив має намір підтримати бійців АТО. "Угорський уряд позачергово виділив на цей захід 40 мільйонів форинтів і всі зібрані кошти з наших концертів ми передамо на доброчинність, – каже держсекретар у справах культури Міністерства людських ресурсів Угорщини Петер Хоппал, – Від Майдану Незалежності в Києві і до концертних залів невеличких міст – усюди, де ми побуваємо, намагатимемось засвідчити: Угорщина солідарна з українським народом".

Угорщина систематично надає фінансову й лікувально-оздоровчу допомогу як українським військовим, так і вимушеним переселенцям та громадянам, котрі потерпають від матеріальних негараздів, спричинених знеціненням національної валюти. Не так давно, приміром, угорський уряд передбачив майже півмільярда форинтів для місії благодійної організації "Сaritas", на харчування вихованців дитсадків, підтримку педагогів і церковників та на інші напрямки доброчинства для закарпатців і мешканців інших областей.

Разом із тим, через військовий конфлікт на Сході України чималих збитків зазнала й сама Угорщина. Як розповів державний секретар Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, за минулий рік держава недорахувалася півтора мільярда доларів, із яких третина – від економічних зв’язків з Україною й решта – з Росією. Інвестувати та експортувати в ці дві країни стало вкрай не рентабельно, тож довелося надолужувати втрати активнішим просуванням своїх товарів і послуг на ринках Азії та Близького Сходу. "Угорщині невигідна і неприємна ситуація, що склалась. Територіально ми є своєрідним коридором між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю, але нам би дуже хотілося бути таким посередником у мирний час, а Україну бачити неподільною і благополучною європейською державою, – каже Чаба Балог, – Повірте, нам значно приємніше мати сусіда, який купує наші товари і постачає нам туристів, аніж межувати з матеріально, соціально та гуманітарно зруйнованою країною. Тож ми справді вболіваємо за відновлення миру та співпраці".

Беруть активну участь у підтримці своїх земляків і українці Угорщини, чому, зокрема, сприяють голова Державного Самоврядування українців Угорщини Юрій Кравченко та депутат Угорського парламенту від української громади Ярослава Хортяні. Журналістам представники діаспори розповіли про низку благодійних заходів, організованих на підтримку військових та їхніх родин. "Пригадую, як ми приймали дітей загиблих учасників Майдану та АТО. В усі культурні заклади, які ми відвідували – дітей пропускали безкоштовно, якось у театрі їм навіть аплодував весь зал, – каже Ярослава Хортяні, – Своє співчутливе і шанобливе ставлення до учасників подій в Україні демонструє не лише наша меншина, яка, до речі, за чисельністю на шостому місці в Угорщині, а й самі угорці: під час багатьох демонстрацій проти агресії Кремля угорці стояли з нами пліч-о-пліч і їх подекуди було значно більше, ніж нас".

Поза тим, Державне Самоврядування українців Угорщини проводить культурні заходи до важливих пам’ятних дат, організовує численні гуртки та недільні школи для дітей і молоді, видає власний інформаційно-просвітницький журнал та веде двомовний сайт, із якого всі охочі можуть дізнаватись об’єктивні відомості про Україну. Також Державному Самоврядуванню українців Угорщини слід завдячувати багатьма меморіалами та пам’ятниками, встановленими на честь видатних особистостей і визначних подій з історії України.

Поряд із упізнаваними для кожного українця пам’ятками, Угорщина, ясна річ, повниться власними туристичними цікавинками як державного, так і загальноєвропейського значення. Чимало з них зосереджені в столиці, що цілорічно переповнена туристами.

Серед найбільш розкішних – будівля Угорського парламенту, зведення якої тривало з 1885 до 1904 року. Це найбільша архітектурна споруда в державі, що має 691 покій та 10 подвір'їв. Спроектував будівлю відомий угорський архітектор, майстер неоготики Імре Штейндль. Нині вона є не лише функціональною резиденцією парламентарів, а й справжньою меккою для туристів та центральним панорамним об’єктом, помітним із багатьох оглядових майданчиків Будапешта.

Славиться місто і сакральною архітектурою. Це, до прикладу, Велика синагога Будапешта – найбільша в Європі та одна з найбільших у світі. Збудована святиня в 1859 році, вміщає понад 3 тисячі осіб. Розкішна синагога, виконана в мавританському стилі, є свідченням важливості і величі релігії для тогочасної єврейської громади. Не менш цінна вона для сучасників: у Будапешті мешкає одна з найчисельніших релігійних общин Європи – близько ста тисяч осіб. Окрім релігійних обрядів, у Великій сигнагозі сьогодні проводять низку масових культурних заходів: єврейських фестивалів, концертів.

Угорська столиця живе насиченим музейним життям, представляючи відвідувачам оригінальні художні та пізнавальні тематичні виставки. Вирізняється на тлі інших Будинок терору, в якому зібрана масштабна і надзвичайно реалістична експозиція, що переказує історію Угорщини під упливом двох злочинних режимів ХХ сторіччя.

Будівля для виставки вибрана не випадково: підчас ІІ Світової тут була штаб-квартира нацистської партії "Схрещені стріли", а після війни в будівлі локалізувалось Управління державної безпеки (угорський КДБ).

Будинок терору відкрили в 2002 році. В 35 залах і кімнатах розташовано безліч експонатів: як і ровесників подій, так і атрибутів, відтворених за свідченнями очевидців. Це, зокрема, зображення вождів, численні світлини виконавців і жертв кривавих присудів, офіційні документи, партійна символіка та предмети побуту, зброя і військова техніка. Особливо моторошно відтворена атмосфера в підвалах будинку, де "ворогів народу" піддавали нелюдським тортурам, а також – у Залі сліз, де розміщено інсталяцію з іменами загиблих та вогниками, що символізують їхні страждальні душі.

Музей є повним і правдивим свідченням незручної, але потрібної правди – щоби подібне ніколи не повторилось.

Відвідавши Угорщину, українці зможуть учергове переконатись: Європа поряд, вона близька не лише географічно, а й духовно, культурно, наші прагнення схожі, а цінності – спільні, тож берегти та примножувати їх ми повинні разом.

Звісно, за рівнем життя Угорщина далеко попереду. Але є сподівання, що Україна надолужить втрачене, підтвердивши свій європейський вибір: не лише у військовому протистоянні, але й у повсякденних вольових рішеннях і конкретних діях кожного громадянина.