Цілодобове водопостачання, вірніше, його відсутність, – одне з найболісніших для ужгородців питань. В обласному центрі воду досі подають за графіком, і кожен наступний мер обіцяє нарешті за це взятися.
Як не вирішити проблему, то бодай подовжити час подачі води. Саме за таким принципом діє й нова «тимчасова» влада Ужгорода. Покопавшись цього тижня в деталях, зрозуміли – впоратися з проблемою не під силу, тому тема «інвестора» знову стала актуальною.
Із 6 до 10 гривень
Для того, щоб ознайомитися з «водною» ситуацією, керівництво міста запросило на засідання виконкому директора КП «Водоканал» м. Ужгорода Юрія Омельяненка. Він розповів про нинішній стан підприємства й пояснив присутнім, чому цілодобове водопостачання наразі неможливе. З його слів, потенціал та ресурси для цього є, але обладнання не дозволяє. Так, очисні споруди КП працюють на межі своїх можливостей – востаннє їх оновлювали в 1985 році. Тому «Водоканал», як максимум, може збільшити графік подачі води в певних мікрорайонах – і все! Наприклад, як каже Юрій Омельяненко, у «новому» районі 25 багатоповерхівок перевели на графік подачі води з 6 ранку до 11 вечора без перебоїв. Такі проекти є і для деяких інших частин міста. На більше – коштів нема.
«Водоканал», теоретично, міг би й заробляти, щоб робити ремонти й модернізацію. Але через низькі, на думку фахівців, тарифи підприємство вже давно нерентабельне: за словами Ю. Омельяненка, сума збитків КП торік складала 10,8 млн грн. По-друге, населення платить погано. Підприємству досі боргують 33,1 млн грн: 29,4 – юридичні та фізичні особи, 3,5 млн – бюджетні організації. Лідером за боргами є село Коритняни.
«Облік «Водоканалу» показав, що тут дуже велика недоплата, – розповів директор. – І місцеві мешканці платити за воду не хочуть. З цього приводу була розмова з головою області, однак проблему не вирішили. Свого часу міськрада дозволила «Водоканалу» перекрити воду Коритнянській сільраді, однак прокуратура таке рішення оскаржила, й нас змусили знову «відкрити кран». Окрім того, чимало води населення елементарно краде – хтось установлює лічильники разом із магнітами, а хтось платить за одного члена сім’ї, хоча де-факто в квартирі проживає четверо».
Юрій Омельяненко вважає, що потрібен і перехід на систему квитанцій, адже більшість користувачів наразі платить за розрахунковими книгами. З 1 травня «Водоканал» обіцяє розпочати впровадження такої програми.
Виходом із цієї «боргової ситуації» могло би бути підняття цін на воду.
«Якщо говорити про тариф, то теперішній – 6,78 грн за кубометр (разом із водовідведенням) – недостатній. Він відшкодовує лише 70% собівартості», – пояснив директор. На його думку, для населення вода має коштувати щонайменше 10,28 грн за куб. Між іншим, Ужгород за розміром плати знаходиться аж на 11 місці серед 15 міст області. І це при тому, що він є найбільшим у краї.
Французькі підрахунки
Проте якщо завдяки підняттю тарифів «Водоканал» міг би утримувати своє господарство в належному стані, то для глобальних змін потрібні серйозні кошти. За словами Ю. Омельяненка, в 2005 році французьке підприємство проводило масштабне дослідження стосовно того, як допомогти українським водоканалам вийти на новий рівень. Підрахували. Виявляється, Ужгороду потрібно щонайменше 256 мільйонів. За словами директора, зараз надій на міський бюджет немає, на обласний і загальнодержавний – також, врятувати підприємство може тільки інвестор.
«У якій формі це має відбутися, повинна вирішувати громада Ужгорода. Тільки прихід інвестора допоможе підприємству нормально розвиватися», – зазначив керівник «Водоканалу».
Члени виконкому на чолі з в.о. мера, у свою чергу, пообіцяли, що будуть працювати над покращенням у цій сфері й самі шукатимуть інвестиції та гранти. До слова, навели приклад підприємства «АVЕ», яке якісно змінило ситуацію в місті в своїй галузі. Проте поки бажаючих вкладати гроші у воду нема. Між іншим, попередні інвестори, пропонували суму в рази меншу за необхідну, проте планували стати співвласниками об’єкта…
Єдине, чим міська рада таки допомогла «Водоканалу», – це виділила бюджетні асигнування в розмірі 2 мільйони 646 тисяч гривень. Усе це в рамках реалізації «Програми фінансової підтримки комунальних підприємств Ужгорода на 2013 – 2015 роки».
Як пояснив секретар міськради та в. о. мера Віктор Щадей, «Водоканал» має податкову заборгованість. Якщо ці кошти нададуть підприємству, воно сплатить податок, і таким чином гроші повернуться в загальний фонд, де їх можна використовувати.
Щоправда, глобальна проблема, вирішення якої ужгородці чекають із року в рік, залишається. «Цілодобова вода» стане черговим іспитом для «тимчасової» влади. Як вона його пройде – покажуть найближчі два місяці. Скоріше за все, мерія просто передасть це питання для передвиборчої кампанії наступній владі. Адже на цій темі так зручно «піаритися», хоча так важко вирішити…