Розглянувши звернення громадської організації "Спілка вірмен України" від 25 лютого та звернення товариства вірменської культури Закарпаття "Арарат", що розглянуте і погоджене на засіданні науково-художньої ради 7 квітня, виконком міської ради вирішив погодити товариству вірменської культури Закарпаття "Арарат" встановлення пам'ятного знаку про геноцид вірмен Османською імперією у 1915 році на ділянці між Закарпатським обласним українським музично-драматичним театром імені братів Юрія Августина та Євгена Шерегіїв і ЗОШ №5.
Втім пам'ятник уже відкрили офіційно 15 травня. Тож розгляд цього питання буде швидше формальним. Самі члени виконкому назвали його технічним і зауважили, що відкритя відбулося швидше через відзначення 100-ї річниці геноциду вірмен.
Однак все виявилося не так просто. На виконком прийшов представник азербайджанської діаспори. Він зауважив, що турки і азербайджанці — майже один народ і з ними не порадилися про встановлення пам’ятника. Чоловік зауважив, що було б доречнішим встановити пам’ятний знак не у центрі міста, а десь на віддалі.
Мер Ужгорода Віктор Погорєлов зауважив, що ужгородська громада визнала геноцид вірменського народу, а Ужгород — унікальне місто, де вживається дуже багато національностей. Тож коли азербайджанці захочуть встановити якийсь свій пам’ятний знак, вони отримають таку ж підтримку.
Проблеми виникли і на стадії голосування, коли за пам'ятник проголосувала менша кількість присутніх членів виконкому - 7 із 15. Вони поясили це тим, що не хочуть бути заручниками обставин. Віктор Погорєлов провів переголосування і рішення було прийняте. А от в.о. архітектора через затягування термінів розгляду отримав догану.
До слова, Україна на офіційному рівні геноцид вірмен не визнала, це зробили лише 6 міст, у т.ч. і Ужгород.
Заголовок