Так говорять на Виноградівщині. Тутешні називають себе дипломатами, вирішують проблеми за погаром вина і мають подвійне громадянство, у чому зізнаватися не поспішають.
Про те, чим живуть закарпатські села – у фотоісторії з угорського прикордоння.
{g}
"Контрабанда всьо рішає", – пояснюють закарпатці рівень добробуту регіону. Утім якщо у містечку Виноградів – районному центрі – дороги найкращі в області, то у навколишніх селах покриття радше схоже на латані джинси старого хіпі.
Найчастіше тут трапляються мерседеси, фольцвагени та ауді з угорськими, словацькими та чеськими номерами. Проте у селищі Вилок популярності не втрачають і традиційні види транспорту.
Після другої світової війни Закарпаття возз’єдналося з УРСР. Звідси – радянські назви вулиць в угорськомовних селах прикордоння. Українських відповідників немає
Велосипед – must have для типового мешканця прикордонного селища Вилок. Щодня "човникарі" їздять в Угорщину перепродавати цигарки. Рідше – горілку. Назад повертаються з миючими засобами, ковбасами і газованою водою
Річка Тиса допомагає заробляти закарпатським контрабандистам – течія у бік Угорщини. Товари у великій кількості вночі сплавляють безшумними катерами
Контрольно-пропускний пункт з Угорщиною розташований одразу за старим мостом. Конструкції потребують ремонту. На цьому наполягають у найближчому селі в Угорщині. Кажуть, що оновлений міст і розширений КПП дозволять розвивати легальну торгівлю між обома країнами
Асфальт на дорогах і тротуарах у Вилоку – в дефіциті
Функцію громадського транспорту у Вилоку виконує Юрко. Автобус працює на замовлення. Майже після кожної поїздки Юрка ремонтують
Один з двох найбільших традиційних циганських таборів Закарпаття – у селі Підвиноградів. Їхня громада налічує близько 2 тисяч ромів. Мешкають у великих особняках. Мають свою школу, амбулаторію, магазини, церкву. Переважно сповідують баптизм. На циганські родини часто працюють місцеві селяни
Між селищем Вилок і селом Тисобикень є пам’ятник Турулу – міфічному соколу, який допомагав угорському народу у вирішальні історичні моменти
Після Майдану на стенді біля селищної ради Вилока з’явилися портрети Героїв Небесної Сотні. Огорожа пофарбована у синьо-жовті кольори, але повальної моди на патріотизм закарпатці не констатують
Затисянський музейний комплекс включає етнографічний музей, скансен та греко-католицьку церкву. Екскурсію проводить Юлія Іванівна. Розповідає про побут місцевих угорців у різні часи. Жінка пропрацювала у музеї 23 роки. Зараз – на пенсії, але час від часу підміняє невістку, а по вихідних співає у храмі до Діви Марії
Юлія Іванівна говорить ламаною українською. Називає себе "чистою мадяркою", але плаче при згадці, що на сході гинуть "наші хлопці"
Ленін зустрічає у музейній залі, присвяченій історії краю у ХХ столітті. Погруддя перенесли зі старого дому культуриУ селі Пийтерфолво є власний діснейленд. Парк атракціонів у 1970-х роках збудував тодішній директор колгоспу "Прикордонник" Андор Біров. Тут є "веселі гірки" для катання на машинках і навіть "чортове колесо"
Свиней-мангалиць вирощують на фермі у селі Ботар. Порода має пишне хутро і багато сала, що дозволяє витримувати низькі температури, а також дієтичне м'ясо. Цих свиней кочові племена угорців свого часу привезли з Сибіру. Біля входу на ферму на честь мангалиці встановили пам’ятник
Місцеве Фермерське господарство також спеціалізується на виготовленні соків, сиропів і повидла, яке тут називають "леквар". У дегустаційній залі леквару господарі виставили колекцію екзотичних джемів з різних країн Європи
Йосип Шімон їздить на роботу на рожевому велосипеді доньки. Чоловік працює директором Вилоцької загальноосвітньої школи з угорською мовою навчання. Директор хвалиться трьома інтерактивними дошками та новим спортзалом від угорських меценатів
"З 2006 року за цими партами сидять цигани. Покажіть хоч одну помальовану", - зауважує Йосип Шімон в одному з кабінетів.
У цей час зі шкільного подвір’я дітей забирає молода циганка. Прямують до селищної ради. Утім одразу йдуть геть – селищний голова не на робочому місці
Фото – Олександра ЧерноваУкраїнська правда