На початку року бюро журналістських розслідувань «Варто ЗНАТИ!» детально поінформувало, як чинні депутати Ужгородської міської ради почали роздавати земельні наділи серед найбільшої зеленої зони міста – Боздоського парку.
Нагадаємо: із приблизно 74 гектарів, які фактично займає парк, до природоохоронної зони віднесено лише 50. Майже 4 гектари у затверджених межах парку займає так звана зона громадської забудови. Решту близько 20 гектарів – взагалі винесено за кордони парку. Це – територія двох озер, «затиснута» між набережною Слов’янською, автоатракціоном «Екстрим+» та річкою Уж.
Землі, які не є природоохоронною зоною, депутати міськради мають повноваження роздавати на свій смак і розсуд. Поки що земля, де озера, належить місту і наразі претендентів отримати там територію нема. Принаймні – офіційно. Водночас саме на території цих озер депутати міськради у 2011 році передбачили 6 гектарів для потенційного будівництва водно-розважального комплексу. Втім інвестора, який би захотів звести у цьому місці рекреаційний комплекс, за чотири роки так і не знайшлося.
ПРОКУРОР УЖГОРОДА ІНФОРМАЦІЮ ПРИХОВУЄПісля виходу наших публікацій Прокуратура Закарпатської області 21 лютого повідомила – розпочато перевірку щодо набуття та законності використання земельних ділянок у межах контуру Боздоського парку.
З тих пір пройшло три місяці. Ми відправили запит – чим закінчилося розслідування, чи оголошено підозру та чи передано справу до суду. Однак прокурор Ужгорода Іван Зарева відмовив нам у наданні цієї, суспільно важливої інформації.
З допомогою юриста Інституту Розвитку Регіональної Преси Олександра Бурмагіна на дії прокуратури Ужгорода Уповноваженому Верховної Ради з прав людини подано скаргу. Сподіватимемося, що найближчим часом ми все таки дізнаємося, чи довели правоохоронці до кінця свою справу.
ЗЕМЛЯ У ПАРКУ – ДЛЯ ДЕПУТАТА РАДИУ межах парку, як уже згадано, є майже 4 га для громадської забудови. Там розміщені кафе, тераси, атракціони. Більшість ділянок наразі перебувають в оренді. Тобто підприємці на шматку землі працюють і щомісяця платять за оренду до міської казни. Така ситуація видається нормальною і для самих підприємців, і для громади. Здавалось би, що тут ще «покращувати»?
Втім декому статусу оренди замало. Приватна власність серед громадського парку – ось головна мета. На засіданні Ужгородської міської ради 19 червня виплив проект рішення «Про надання дозволів на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок». Цей документ означає дозвіл для грошової оцінки конкретних ділянок з тим, аби їх користувачі викупили без конкурсів чи торгів.
У пункті 1.21 цього проекту рішення йдеться про ділянку на 0,0938 га для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування для приватного підприємця Василя Гаврилко. Сьогодні цей шмат землі, як ми повідомляли у попередньому матеріалі, в оренді до 31 травня 2016 року – підприємець сплачував щомісячно 1 692 грн. Зараз ця сума трохи більша – підвищена з урахування інфляції.
Тепер, як бачимо, підприємець подав заяву до міськради з тим, аби оцінити землю і, в майбутньому, викупити. Тут мова йде про наділ, де розміщувався бар з терасою і який вщент згорів минулого року. Нині ділянка – порожня, є лише фундамент.
Коли трапилася неприємна подія, журналісти програми «Подробиці» прямо ідентифікували цю нерухомість із депутатом міськради Юліанною Бедь. Вони спитали – чи не пов’язує вона пожежу із її депутатською діяльністю. Журналістам Юліанна Бедь відповіла – не пов’язує, скоріш за все це бізнес-конкуренти. І тим самим підтвердила, що має відношення до ділянки. Варто нагадати – Юліанна Бедь не лише депутат, а й член «земельної» комісії.
Проект рішення щодо підприємця Гаврилка міськрада не прийняла через недостатню кількість голосів. Відтак станом на зараз – земельна ділянка, де вигорів бар, й далі в оренді у міста, дозволу проводити її оцінку немає.
Ми спитали у Юліанни Бедь – чи не бачить вона конфлікту інтересів у тому, що будучи депутатом ради та членом «земельної» комісії, сама має відношення до конкретного земельного наділу, який ще й планують приватизувати у найближчому майбутньому?
«9 соток знаходяться в оренді у мого брата. На цю земельну ділянку він провів комунікації – воду, електрику; звів об’єкти – малі архітектурні форми, мангал, побудував кафе. Зареєстрована власність, є витяг на власність. Земля в оренді. Зараз він її хоче викупити. Я нічого у цьому поганого не бачу. Наприклад, він знову там щось збудує. І знову йому спалять. І потім скажуть: у вас там майна уже нема, та й землю ми у вас забираємо. Тому, я думаю, хай спочатку землю викупить. Конфлікту інтересів не бачу, бо я за це питання голосувати не буду. Можете взяти роздруківку і перевірити», – зазначила Юліанна Бедь у коментарі автору.
ПІДПРИЄМЕЦЬ ХОЧЕ ПОРВАТИ З ОРЕНДОЮНа засіданні депутатів 19 червня щодо наділів у Боздоському парку засвітився ще один проект рішення – «Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок». Тут у пункті 1.4 йдеться – припинити оренду для підприємця Олексія Лазаренка ділянки на гектар у парку, де знаходиться автоатракціон «Екстрим+». На сьогодні ця територія, як ми уже повідомляли, в оренді до кінця 2017 року. Щомісяця підприємець платить за неї, за нашою останню інформацією, 1 365 грн. Виникає питання – у чому причина закінчити з орендою?
У відповіді на інформаційний запит міський голова Віктор Погорелов повідомив – підприємець подав звернення про розірвання оренди через Центр надання адмінпослуг. «Земельна» комісія рекомендувала відмовити у припиненні оренди, оскільки на ділянці розміщено нерухоме майно. Автор зв’язався з помічником підприємця – аби з’ясувати, що стало причиною прохання про розрив оренди. Втім на залишений контакт ніхто не передзвонив.
Проект рішення міськрадою не прийнятий через недостатню кількість голосів, відтак станом на зараз – земельна ділянка розміром в гектар – й далі лишається в оренді.
Наша співрозмовниця – Юліанна Бедь, говорячи про цю тему, зазначила: на розгляд «земельної» комісії приблизно пів року тому потрапили 10 заяв щодо саме цієї ділянки на гектар. Заявники – 10 прізвищ – просять отримати на місці теперішнього автоатракціону 10 земельних наділів під індивідуальне житлове будівництво. «Земельна» комісія ці заяви відхилила.
Якщо врахувати, що «несподівано» до міськради надійшло 10 заяв на отримання землі, а підприємець-орендар «несподівано» відмовляється від ділянки на гектар, то тут проглядається чергова схема спроби недобросовісно заволодіти муніципальною землею всередині природоохоронної зони парку. Ми і в майбутньому прискіпливо стежитимемо, чи не постане таке питання на якійсь сесії депутатів – задовольнити заяви фізичних осіб про отримання землі в парку на місці автоатракціону «Екстрим+».
ЯК ОТРИМАТИ ДІЛЯНКУ У ПАРКУ? ВЧІТЬ ЗАКОН, А НЕ ПИТАЙТЕ У РАДИУжгородська міська рада, незалежно від прізвища її голови чи депутатів, ніколи не відрізнялася прозорістю щодо роздачі земель. Принаймні останні дві каденції в обранців не виникало бажання чи волі публічно оголосити, де у місті є вільні ділянки, хто і в якому порядку може їх отримати.
Тож і в парку, як і загалом на території міста, де-юре можливість отримати землю є, Але, звичайно, де-факто ситуація інша. Побачивши, як один за одним на території парку з’являються затверджені проекти землеустрою, ми спитали у міськради – чи, бува, не розміщувалася у ЗМІ інформація про порядок отримання землі серед найбільшої зеленої зони. Секретар ради Богдан Андріїв відповів: «Відповідно до статей 118, 123, 124 Земельного Кодексу України не передбачена публікація оголошень про порядок отримання земельних ділянок в окремих районах населеного пункту». Секретар ради посилається на статті Земельного Кодексу, згідно з якими кожен громадянин України має право отримувати у власність чи в оренду земельні наділи. У тому числі й у Боздоському парку.
КП ДОГЛЯДАТИ ЗА ДЕРЕВАМИ. ЗА РЕШТОЮ ПОДИВЛЯТЬСЯ ДЕПУТАТИЗагалом Земельний Кодекс нашої країни – цікава штука, завдяки якій можна провести чимало корупційних схем отримання соток. Наприклад, береться ділянка в оренду, зводиться на ній якийсь гараж, і… В орендаря виникає право претендувати стати власником. Щось схоже спостерігається і в Боздоському парку. Підприємці отримують ділянки в оренду, а далі чи то розміщують на них фундамент – «об’єкт незавершеного будівництва»; чи то будують кафе – «об’єкт нерухомості». А далі, посилаючись на норми земельного законодавства, подають заявки на викуп землі під власним нерухомим майном. Коли до цього «позолотити руку» ще й певним депутатам та працівникам міськради, рішення про землю пройде без проблем.
За парком в Ужгороді слідкує комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку «Боздоський». За цим підприємством і закріплено 50 гектарів території природоохоронної зони.
Якби депутати надали цьому підприємству ще й 4 гектари так званих зон громадської забудови, підприємство вигідно могло б здавати територію в оренду чи суборенду підприємцям, таким чином і заробляючи для міста, і не даючи будь-яких юридичних зачіпок робити спроби приватизувати землю серед парку під приводом довготривалої оренди чи розміщення власної нерухомості.
Але нинішні обранці Ужгородської міськради залишили поза сферою відання комунального підприємства майже 4 гектари землі. І тепер роздають їх на власний розсуд. Спочатку в оренду. Далі спрацьовують схеми освоєння землі.
Очевидно, що це таке рішення пройшло з відома ужгородського міського голови Віктора Погорелова. Градоначальник відмовився спілкуватися з нами на тему роздачу землі в Боздоському парку, посилаючись на брак часу через підготовку до відрядження.
За питання екології у міськраді відповідає профільна комісія – депутати Віктор Бобіта, Віталій Семаль, Віктор Феєр, Станіслав Пономарьов, Олександр Ковач, Ольга Травіна. Очолює комісію Андрій Погорєлов. Ми запитали у керівника комісії – чи не було в них ідеї закріпити і 4 гектари землі за комунальним підприємством?
«Питаннями оренди землі в Ужгороді займається Департамент міського господарства, де є економісти, є відділ оренди, – зазначає Андрій Погорєлов. – Тобто вони слідкують за дотриманням законодавства з приводу оренди землі міста. А у комунального підприємства хто є? Бухгалтер, який нараховує зарплату технічним працівникам та директор. Для того, щоб комунальне підприємство здавало землю у парку, потрібно цілий апарат створювати. А у департаменті міського господарства ці усі кадри є. Не бачу смислу дублювати функції, і створювати ще одну структуру, яка слідкуватиме за орендою землі».
На думку Андрія Погорєлова, головне, що затверджено 50 гектарів природоохоронної зони і вони є недоторканними ні для забудови, ні для виділення там ділянок.
«Ось ці шматки землі виокремили із природоохоронної зони, де раніше були якісь об’єкти, від них залишились фундаменти, – каже Андрій Погорєлов. – До кінця 2010 року уже були об’єкти, що належали у парку підприємцям. Це уже було приватне майно. Ми ж не можемо від них забрати землю і зробити з неї природоохоронну. Ще раз повторюся: 50 гектарів, де нема ніяких фундаментів, забудов, вони недоторканні для будівництва. А решта землі здається в оренду різним суб’єктам, які й раніше працювали на цій землі».
У цій ситуації залишається сподіватися, що коли буде роздано усе «в межах громадської зони парку», депутати міськради не додумаються «скорегувати» межі природоохоронної зони – у бік зменшення. Бо інколи здається, що ужгородські депутати можуть прийняти будь-які рішення. Ми й далі уважно слідкуватимемо за освоєнням земель у Боздоському парку. То ж – далі буде.
Ярослав Гулан, Бюро журналістських розслідувань «Варто ЗНАТИ!» для СorruptUA.org