Владико, почався Великий Піст…– Так, це час великого подвигу. Ця дефініція є дуже важливою. У час
Чотиридесятниці ми повинні якось особливо вплинути на свій душевний стан. Постаратися передусім шукати свого очищення. Очищення як душевного, так і тілесного. Кажемо, що в часі посту важливо дотримуватися глибокого молитовного життя, якнайкращого стримування у їжі. Звичайно, як кому дозволяє здоров’я. Є ще одна річ, до якої закликає церква – це милостиня.
Думаю, що гарно сказав святий апостол Яків: «Милостиня покриває багато гріхів». Чим маємо жити у цей особливо благодатний період?– Є слова, які я завжди тримаю у своєму серці, їх нам промовляє святе Євангеліє, та й люди їх добре знають: «Не те, що входить до уст людини, оскверняє її, але те, що виходить з уст людини!». Із нашого серця виходять погані слова, злість, жадоба…
Важливо стежити за своєю поведінкою: що виходить із моїх уст, коли спілкуюся з іншими?
Лише постійна критика, нарікання на інших... А чи виходить іноді добре слово, комплімент для тих, хто біля мене? Ми живемо у суспільстві, де не раз бачимо, що навіть за добро, яке роблять інші люди, вони піддаються критиці. Треба чути своє серце, щоб виходило добре слово співчуття.
Це те, чим живе сьогодні Майдан...– Бачите, за час Майдану ми побачили, що значить згуртованість людей. У ті дні, коли загинуло дуже багато невинних, тих, які віддали своє життя за справедливість у країні, ми побачили прекрасні добрі риси. І сьогодні люди гуртуються, допомагаючи тим, хто втратив своїх рідних. Приклад Майдану показує, наскільки людина може мати багато сердечної теплоти. Я думаю, що то гарний приклад напередодні посту. А ще до цього…
Важливо бути відкритими!– Як ми критикували владу за те, що вона не виходить до людей, президента чи міністра внутрішніх справ... Вони поводилися, як ті, що закрилися в собі й не зуміли відкритися до людських прохань. Це була найбільша їх поразка.
Людина не має права бути закритою до прохань чи бажань інших.Як тоді чути інших, а почувши, не чекати за це винагород?– Власне, ця справа дуже нелегка, але дуже людська. І цього навчитися можна лише використовуючи ту терапію, яку нам пропонує церква, шлях, яким ішли святі люди століттями. Цією терапією є молитва. Фундамент людської доброти і святості завжди базується на наших стосунках із Богом. Коли ми стараємося молитися й шукати Божого обличчя, Божої усмішки у молитві, то це змінює. Святі казали, що хто молиться, той буде спасенний, хто не молиться, той не може спастись. Діалог із Богом необхідний. Ми потребуємо молитви, як повітря.
Владика Ніл (Лущак)А друге – це вміння бути стриманими насамперед у тому, чого ти дуже прагнеш, у тому, до чого штовхає твоя тілесна природа. Важливо вміти відмовити собі в тому, що ти дуже любиш. Звичайно, тримати піст важко. Кожен знає це на власному досвіді. Адже саме під час постування ми маємо змогу побачити себе справжніми: десь трішки гордими, нестримними… І думаємо, що нам справді мають дякувати за те, що ми робимо. Та це не так. Нам ніхто нічого не зобов’язаний, проте ми зобов’язані творити любов і доброту.
Господь сильно каратиме за вчинені гріхи?
– Ніколи не треба дивитися з цієї позиції: чи ми будемо прощені, чи ні. Тому що Євангеліє каже, що Бог – це любов і що Він – милосердний Батько. Одного акту жалю щодо своїх гріхів, але усвідомленого, вистачає, щоб змити зі своєї душі весь бруд. І Він не рахує на пальцях наші провини. Коли ми звертаємося до Нього і кажемо, що любимо, що перепрошуємо, то і сліду від гріха не залишається. Але людина мусить зробити цей крок. Крок до Нього.
Часто обрання дороги до Нього засуджується.– Важливо завжди залишатися собою й ніколи не соромитися своїх переконань, коли вони добрі.
Свого християнського життя не варто приховувати. Я думаю, що для тих, хто дружить із тобою, оця твоя ясність завжди буде для них знаком оклику або знаком запитання: «Чому він/вона такий/така?». Христос каже, що дуже важливо давати добрий приклад, аби ваше світло світило перед іншими людьми. Щоб вони, бачачи ваше життя, прославляли Бога. Владико, як студенти мають провести Великий Піст?– Якщо ти живеш у гуртожитку, то тут складно дотримуватися певних норм. Але важливо залишатися радісним. У піст, особливо молода людина, не має права бути сумною. Чи ти добре вчишся, чи гірше, чи маєш якісь проблеми – завжди маєш старатися бути усміхненим. Людина з добрим настроєм обов’язково випромінює Любов.
По-друге, намагатися проживати кожен день посту так, щоб нікого не образити, бути терплячим і працьовитим. Бо піст – це праця.
Найважливіше – це обов’язок молитви і обов’язок навчання. Коли ти молишся, Бог дає тобі свою благодать. Коли ти вчишся – виконуєш обов’язок перед суспільством. І ще: стриманість у їжі. Наше церква вважає, що інтелектуальна праця виснажує. Тому, скажімо, у понеділок, середу, п’ятницю – строго дотримуватися, а інші дні – можна попоїсти щось і калорійніше. Стримуватися від спиртних напоїв, а від куріння утримуватися зовсім. Старатися допомагати тому, хто має на це потребу. І не давати, щоб смуток на тебе впливав.Владико, можливо, хочете особисто звернутися до студентів
УжНУ?– Так, багато із них – наші вірники.
Ті хлопці і дівчата з університету, що їх знаємо, – прекрасна молодь! Усі вони дають наснагу і старшим, і меншим.
Коли молода людина живе з Богом – це щось надзвичайне. Студентські роки – це період, коли ми багато помиляємося, але й здобуваємо грандіозні перемоги. Я би побажав нашим студентам, щоб вони через молитву і доброту віднайшли Божу присутність у своєму житті.
Розмовляла Світлана Лапига. Фото Роберта Паппа, Медіацентр УжНУ