Розпочалася програма з відеосюжету опитування ужгородців на предмет їхньої довіри до міліції. Думки звучали різні. Хтось каже: довіра є, не треба судити за окремими особами про всю структуру. Інші, і їх більшість, старій міліції зовсім не довіряють. Власне, такий стан справ – одна з причин, чому потрібне реформування. 

Тож що поміняється, крім першої букви в назві? Мустафа Найєм переконує: «Головна зміна буде не в зовнішніх ознаках – назві, формі, машинах, а в тому, що через 3-4 місяці люди в таких опитуваннях інакше говоритимуть про поліцію. Я це знаю по Києву». Він повідомив, що за останніми уточненими розрахунками в нову поліцію для Ужгорода, Мукачева й траси між ними потрібно 230 чоловік. І хоч ідеться поки лише про ці 2 міста, обмежень щодо місця проживання претендентів нема. Правда, забезпечувати житлом іногородніх не передбачено, тож людина має наперед прораховувати, «потягне» вона винаймати квартиру чи ні. До речі, нардеп підкреслив: нинішні правоохоронці на рівних умовах теж можуть подавати анкети. У підсумку тільки найкращі з претендентів мають потрапити у поліцію. Конкурс – не тільки для майбутніх поліцейських, а й для тих, хто їх навчатиме І все-таки, як відбуватиметься відбір? На це запитання, знов-таки, відповів Мустафа Найєм: «Поки до 11 серпня приймаємо анкети, враховуються тільки критерії, вказані в них: вік (21 – 35 років), відсутність судимості, водійські права й громадянство України. А далі йдуть тести. Перший стосується загальних навичок – уміння аналізувати, приймати рішення в стресових ситуаціях, узагальнювати тощо. Якщо людина проходить його, йде тест на фізичну підготовку, військово-лікарська медкомісія. І останній тест – психологічний, визначає ціннісний і психологічний портрет людини: чи вона придатна до такої роботи, чи схильна до насильства й застосування зброї тощо. Ці тести системи MMPI-2 підготовлені Массачусетським університетом (США), там 600 питань, які дають ціннісний портрет того, хто на них відповідав. Пройшовши все – а це важко, – людина ще має співбесіду з комісією. 

В її складі – психолог, спеціаліст системи MMPI-2, оперативник, який оцінюватиме потенціал претендента як поліцейського, і 2 представники громадських організацій. Це робиться для того, щоб ми всі разом несли відповідальність за кожного з обраних». Нардеп підкреслив, що така система придумана не в нас – це зарубіжний досвід, який дав результати у США, Німеччині, Польщі, то чому б не спрацював в Україні? Він упевнений, що 3-х місяців достатньо, щоб людина, маючи потрібні здібності, пройшла правову й тактичну, комунікаційну й ціннісну підготовку, тож у листопаді нові поліцейські мали б уже з’явитися на Закарпатті. Цікаво, що конкурс буде не лише для майбутніх поліцейських, а й для тих, хто їх навчатиме. Лектори будуть і місцеві, і київські, і львівські, ба навіть іноземці. 6 днів на тиждень протягом 3-х місяців студенти проходитимуть підготовку на базі, з якою поки остаточно не визначилися – є намічені три об’єкти, але вибір за керівником закарпатської міліції. До слова, першим днем прийому заяв гості (а в студії вони були у понеділок під вечір) залишилися дуже задоволені. Уже станом на 16-ту набрали до 500 анкет (до закриття їх стало 625). Із претендентів 67% мають вищу освіту, 69% бажаючих стати поліцейськими – хлопці, 31% – дівчата. Останніх набирають чимало, бо в них легше виходить бути ввічливими й відкритими. Чи обійдеться без кумівства й заздрості? Ведучий Петро Гойс погодився, що описаний підхід при наборі поліцейських має певну антикорупційну складову, але на Закарпатті уявити відбір без кумівства все-таки важко. На що Микола Железняк парирував: «А кому як не закарпатцям знати, що таке поліція – поруч кордони, і як тільки ми їх перетинаємо, всі зразу пристібають паски безпеки, не кидають недопалки, поводяться культурно. 

А чому? Бо там люди платять зі свого гаманця за власні вчинки. І там нема «брат-сват». У нас це проблема, бо живемо в місті, де практично всі один одного знають. Після Майдану до складу патрулів вводили цивільних із «Громадського контролю» – і це стало дуже серйозним аргументом». Він наголосив, що поліція не може бути іншою, ніж суспільство, в якому вона твориться. Але громадськість краю підтримуватиме нові віяння і, як і раніше, ходитиме з правоохоронцями в спільні патрулі, критично ставитиметься до негараздів, якщо такі виникатимуть. «Проте мене цікавить також захищеність наших поліцейських. Бо об’єктивно нам потрібні й нова прокуратура та новий суд. І це питання відкриті», – підкреслив керівник Громадської ради. Ще одне болюче питання, яке обговорювали в ефірі: чи не буде банальної заздрості до поліцейських, яким обіцяють хорошу зарплату, з боку «старої» міліції? Сергій Князєв запевнив: «Ми вже тиждень пояснюємо своїм співробітникам, що в поліцію просто так – взяли й перевдяглися – не перейдемо. Тому потрібно перебудовуватися вже зараз. Я заклопотаний тим, щоб наша українська міліція, яка стане поліцією, була не гірша, ніж у сусідів, а може, й чимось краща – бо я її патріот. Усе життя пропрацював у кримінальній міліції. Так, є багато питань до правоохоронців, але є й справжні подвиги. Ці мурашки, невидимі для загалу люди, тягнуть величезну роботу, захищаючи наш спокій. Бо патрульні, яких ми бачимо, – це тільки перший ступінь у поліції, основа. Звідси братимуть кадри в кримінальну міліцію, реформа якої теж не за горами». Керівник крайового УМВС повідомив, що оскільки нові поліцейські поєднають функцію патрульних на вулицях і дорожньої міліції, підрозділ ДАІ м. Ужгорода, очевидно, переформатують, щоб не було дублювання. ДАІшникам знайдуть іншу роботу в системі, адже перебудова в поліцію відбуватиметься не за один день. А Мустафа Найєм із приводу зарплат зауважив: «Я як народний депутат отримую 5100 грн. Поліцейські патрульні в Києві матимуть 8 тисяч. Чи я з ревністю до цього ставлюся? Ні, це мій вибір. Достойна зарплата – протидія корупції. Але в першу чергу людина має підходити нам ціннісно». Звідки гроші? З огляду на те, що закарпатський поліцейський підрозділ створюється позапланово, фактично, у зв’язку з мукачівськими подіями, всіх цікавить питання його фінансування. Виявляється, весь проект із самого початку передбачав донорські вливання. США й Канада частково проплачують підготовку й технічне забезпечення, а почасти витрати ляжуть на бюджет, зокрема велика стаття видатків – зарплата. В листопаді-грудні крайовим поліцейським ці гроші вже треба буде виплачувати, але вони не заплановані – треба вносити зміни до бюджету. 

Проте Мустафа Найєм у цьому плані оптимістично налаштований. Він також підкреслив, що має повну підтримку керівника закарпатської міліції у вирішенні всіх питань – у інших областях не завжди так виходить. Але при цьому звернувся до підприємців і нардепів: «Ця поліція не буде напряму ні в кого нічого брати, при тому, що нам дуже потрібні наручники, учбові форти й багато чого іншого. Що зможе – забезпечить Київ, що зможе – УМВС. Місто маленьке, і щоб із самого початку не спаплюжити проект (бо хтось, приміром, щось подарував, а взамін його не оштрафують за неправильно припаркований автомобіль) – пронесемо поліцію чистою. Це як дитина: вона не завжди знає, звідки береться їжа, але вона має їсти». 

Утім, в усього цього проекту є одна велика проблема – поки що Президент Порошенко не підписав закон про національну поліцію. І хоч патрульні в тому ж Києві продовжують працювати на основі закону про міліцію – це не додає балів. Та всі троє гостей наприкінці програми запевнили, що вірять в успіх реформи – за принципом «очі бояться, а руки роблять» вона таки має відбутися. Барометр громадської думки теж показав позитивні очікування стосовно поліції, тож за кілька місяців, сподіваємося, вже будуть перші гарні результати.