Я очікував маршрутку, як враз біля мене загальмував мікроавтобус «Мерседес». Миловида жіночка років 60, яка сиділа на передньому сидінні, цікавилася, як краще виїхати на берегівську автотрасу, не заїжджаючи в Мукачево. Слово за слово, ми й розговорилися. З’ясувалося, що моя співрозмовниця є власницею приватного реабілітаційного центру на Львівщині, лікар за фахом Дарія Сахацька. У Берегово їздить уже понад п’ять років, привозить для купання у відкриті термальні басейни своїх пацієнтів, котрих лікує. За її словами, люди дуже задоволені тими купелями і після кількох таких процедур в багатьох випадках навіть стають на ноги. Та, втім, про все по порядку.
…Навесні 2008 року моя співрозмовниця, тоді ще лікар однієї з медустанов сусідньої області потрапила у ДТП. Отримані травми виявилися доволі серйозними. Півроку жінці довелося провести на лікарняному ліжку, а далі була затяжна реабілітація. Хтось із колег запропонував їй поїхати на Закарпаття у Берегово, мовляв, у її ситуації вельми помічними можуть бути купання у тамтешніх термальних водах.
«Поїздку в це закарпатське місто я, мовити б, у довгу шухляду не відкладала і вже за три дні була на місці, — розповідає пані Сахацька. — За кілька купань у басейні відчула значне полегшення. Найперше почали стихати нестерпні болі, які супроводжували мене щодня. Звісно, що вони не відступили зовсім, але їх гострота стала меншою, я вже могла терпіти й навіть не приймати знеболювальне. А коли за два тижні приїхала знову, то була неймовірно щаслива з того, що стала відчувати приплив сил у ноги. Окрилена успіхом, стала приїжджати сюди ще частіше і вже невдовзі стала самостійно підводитися й ставати на ноги. Отак поволі я почала ходити, а тепер, хвалити Бога, взагалі бігаю й навіть не згадую, що колись так слабувала. До речі, мої колеги пророкували тоді мені, що пожиттєво буду прикута до інвалідного візка».
Виявляється, термальні води тих басейнів у нашому Берегові — воістину унікальні, сюди їдуть навіть із далеких країв. Як зауважила Дарія Бартоломіївна, вода в них подається із глибини понад півтора кілометра. Ця волога справді є живильною, бо лікує понад 80 захворювань. Аналоги таких джерел є в Угорщині, на російській Камчатці, а також у Новій Зеландії, куди на тамтешні курорти приїжджають немічні з усього світу. Вода ця називається кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієва високої мінералізації. Надзвичайно добре впливає на здоров’я людей із серцево-судинними хворобами, варикозом, артритом, остеохондрозом. Помічна і тим, хто страждає недугами опорно-рухового апарату, а також хворим після перенесених важких травм, переломів кісток, розривів м’язових тканин тощо. Допомагає і в лікуванні цілого ряду хвороб нервової системи.
Ту воду ніхто не підігріває, вона завжди гаряча, й навіть узимку її температура не опускається нижче позначки плюс 30 градусів. Саме тому у відкритому басейні почуваєшся комфортно. Однак перебувати більше двох годин лікарі забороняють через високі температуру та мінералізацію, бо це може негативно вплинути на серце.
«Я привожу в Берегово тих, хто постраждав внаслідок ДТП, хто має початкові прояви атеросклерозу, серцево-судинні захворювання, кардіосклероз, кардіодистрофію, ревматичні вади серця, гіпертонічну хворобу І та ІІ ступеня і ще багато інших недуг. До речі, в мене тут у «бусику» є одна літня подружня пара, котрій уже сьомий десяток минув. Так от, вони часто їздять просто прийняти ці купелі в профілактичних цілях. Старенькі стверджують, що після басейну почуваються так, ніби знову на світ народилися. У них нормалізувався артеріальний тиск, перестав боліти хребет, вони відчули приплив нових сил. Бабця запевняє, що відчула навіть, як у неї покращився стан шкіри, вона стала більш шовковиста. А в дідуся вмить після купелі зникла гематома, отримана внаслідок падіння, загоїлися дрібні садна. Отож, як бачите самі, цілющі джерела маємо зовсім поруч. І ними гріх не скористатися».